Сура Al-Qamar — The Moon

Сура Al-Qamar (The Moon) — 54/114 · 55 аятів. Читайте й слухайте з арабським текстом і українським перекладом.

ٱقۡتَرَبَتِ ٱلسَّاعَةُ وَٱنشَقَّ ٱلۡقَمَرُ

Наблизився час і розколовся місяць

Ayah 1

وَإِن يَرَوۡاْ ءَايَةࣰ يُعۡرِضُواْ وَيَقُولُواْ سِحۡرࣱ مُّسۡتَمِرࣱّ‏

Коли вони бачать знамення, то відвертаються й кажуть: «Справжнє чаклунство!»

Ayah 2

وَكَذَّبُواْ وَٱتَّبَعُوٓاْ أَهۡوَآءَهُمۡۚ وَكُلُّ أَمۡرࣲ مُّسۡتَقِرࣱّ‏

Вони вважали брехунами [посланців] та йшли за своїми пристрастями, але ж кожна справа буде мати вагу

Ayah 3

وَلَقَدۡ جَآءَهُم مِّنَ ٱلۡأَنۢبَآءِ مَا فِيهِ مُزۡدَجَرٌ

Вже дійшли до них звістки, які відвертали їх [від невір’я]

Ayah 4

حِكۡمَةُۢ بَٰلِغَةࣱۖ فَمَا تُغۡنِ ٱلنُّذُرُ

Досконала ця мудрість! Але ж не було їм користі від застереження

Ayah 5

فَتَوَلَّ عَنۡهُمۡۘ يَوۡمَ يَدۡعُ ٱلدَّاعِ إِلَىٰ شَيۡءࣲ نُّكُرٍ

Відверніться від них у той День, коли Глашатай закличе до неприємної речі.[CDXLII]

Ayah 6

خُشَّعًا أَبۡصَٰرُهُمۡ يَخۡرُجُونَ مِنَ ٱلۡأَجۡدَاثِ كَأَنَّهُمۡ جَرَادࣱ مُّنتَشِرࣱ‏

Із поглядами, опущеними додолу, вийдуть вони із могил — наче розсіяна сарана

Ayah 7

مُّهۡطِعِينَ إِلَى ٱلدَّاعِۖ يَقُولُ ٱلۡكَٰفِرُونَ هَٰذَا يَوۡمٌ عَسِرࣱ‏

Вони кинуться до Глашатая, і скажуть невіруючі: «Важкий же цей День!»

Ayah 8

۞كَذَّبَتۡ قَبۡلَهُمۡ قَوۡمُ نُوحࣲ فَكَذَّبُواْ عَبۡدَنَا وَقَالُواْ مَجۡنُونࣱ وَٱزۡدُجِرَ

Люди Нуха заперечували [посланців] ще раніше за них. Сприйняли вони за брехуна раба Нашого, сказали:«Божевільний!» — та й відштовхнули його

Ayah 9

فَدَعَا رَبَّهُۥٓ أَنِّي مَغۡلُوبࣱ فَٱنتَصِرۡ

Тоді він закликав до Господа свого: «Мене перемогли, тож допоможи мені!»

Ayah 10

فَفَتَحۡنَآ أَبۡوَٰبَ ٱلسَّمَآءِ بِمَآءࣲ مُّنۡهَمِرࣲ‏

Ми відчинили ворота неба, і полилася звідти вода

Ayah 11

وَفَجَّرۡنَا ٱلۡأَرۡضَ عُيُونࣰ ا فَٱلۡتَقَى ٱلۡمَآءُ عَلَىٰٓ أَمۡرࣲ قَدۡ قُدِرَ

І Ми відкрили в землі джерела, і злилися води, як і було призначено

Ayah 12

وَحَمَلۡنَٰهُ عَلَىٰ ذَاتِ أَلۡوَٰحࣲ وَدُسُرࣲ‏

Ми понесли Нуха на [ковчегу] з дощок і цвяхів

Ayah 13

تَجۡرِي بِأَعۡيُنِنَا جَزَآءࣰ لِّمَن كَانَ كُفِرَ

і він плив перед Нашими очима як відплата тим, хто не увірував

Ayah 14

وَلَقَد تَّرَكۡنَٰهَآ ءَايَةࣰ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرࣲ‏

І Ми залишили його як знамення. Та де ж той, хто повчається ним

Ayah 15

فَكَيۡفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ

Якою ж була Моя кара та пересторога

Ayah 16

وَلَقَدۡ يَسَّرۡنَا ٱلۡقُرۡءَانَ لِلذِّكۡرِ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرࣲ‏

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним

Ayah 17

كَذَّبَتۡ عَادࣱ فَكَيۡفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ

Адити сприйняли [посланця] як брехуна. Якою ж була Моя кара та пересторога

Ayah 18

إِنَّآ أَرۡسَلۡنَا عَلَيۡهِمۡ رِيحࣰ ا صَرۡصَرࣰ ا فِي يَوۡمِ نَحۡسࣲ مُّسۡتَمِرࣲّ‏

Коли Ми відіслали проти них морозний вітер у сповнений лиха день

Ayah 19

تَنزِعُ ٱلنَّاسَ كَأَنَّهُمۡ أَعۡجَازُ نَخۡلࣲ مُّنقَعِرࣲ‏

Він зривав з місця людей, наче стовбури пальм, вирвані з корінням

Ayah 20

فَكَيۡفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ

Якою ж була Моя кара та пересторога

Ayah 21

وَلَقَدۡ يَسَّرۡنَا ٱلۡقُرۡءَانَ لِلذِّكۡرِ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرࣲ‏

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним

Ayah 22

كَذَّبَتۡ ثَمُودُ بِٱلنُّذُرِ

Самудити сприйняли засторогу як брехню

Ayah 23

فَقَالُوٓاْ أَبَشَرࣰ ا مِّنَّا وَٰحِدࣰ ا نَّتَّبِعُهُۥٓ إِنَّآ إِذࣰ ا لَّفِي ضَلَٰلࣲ وَسُعُرٍ

та сказали: «Людина — така ж, як і ми? Якщо Ми підемо за нею, то опинимося в омані та тривогах

Ayah 24

أَءُلۡقِيَ ٱلذِّكۡرُ عَلَيۡهِ مِنۢ بَيۡنِنَا بَلۡ هُوَ كَذَّابٌ أَشِرࣱ‏

Невже серед нас дано нагадування лише йому? Та ж ні, він — зверхній брехун!»

Ayah 25

سَيَعۡلَمُونَ غَدࣰ ا مَّنِ ٱلۡكَذَّابُ ٱلۡأَشِرُ

Завтра вони дізнаються, хто тут зверхній брехун

Ayah 26

إِنَّا مُرۡسِلُواْ ٱلنَّاقَةِ فِتۡنَةࣰ لَّهُمۡ فَٱرۡتَقِبۡهُمۡ وَٱصۡطَبِرۡ

Я надіслав верблюдицю як випробування для них! Почекай же та май терпіння

Ayah 27

وَنَبِّئۡهُمۡ أَنَّ ٱلۡمَآءَ قِسۡمَةُۢ بَيۡنَهُمۡۖ كُلُّ شِرۡبࣲ مُّحۡتَضَرࣱ‏

Розкажи їм, що вода поділена між ними та верблюдицею. Тож нехай приходять пити у визначений час

Ayah 28

فَنَادَوۡاْ صَاحِبَهُمۡ فَتَعَاطَىٰ فَعَقَرَ

Та вони покликали свого товариша, а він схопив її та перерізав жили

Ayah 29

فَكَيۡفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ

Якою ж була Моя кара та пересторога

Ayah 30

إِنَّآ أَرۡسَلۡنَا عَلَيۡهِمۡ صَيۡحَةࣰ وَٰحِدَةࣰ فَكَانُواْ كَهَشِيمِ ٱلۡمُحۡتَظِرِ

Воістину, Ми відіслали проти них лише єдиний глас; ось вони стали схожими на сіно, висушене для загону

Ayah 31

وَلَقَدۡ يَسَّرۡنَا ٱلۡقُرۡءَانَ لِلذِّكۡرِ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرࣲ‏

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним

Ayah 32

كَذَّبَتۡ قَوۡمُ لُوطِۭ بِٱلنُّذُرِ

Народ Люта сприйняв засторогу як брехню

Ayah 33

إِنَّآ أَرۡسَلۡنَا عَلَيۡهِمۡ حَاصِبًا إِلَّآ ءَالَ لُوطࣲۖ نَّجَّيۡنَٰهُم بِسَحَرࣲ‏

тож Ми наслали на них кам’яний дощ і врятували лише сім’ю Люта — перед світанком

Ayah 34

نِّعۡمَةࣰ مِّنۡ عِندِنَاۚ كَذَٰلِكَ نَجۡزِي مَن شَكَرَ

як благо від Нас. Так Ми відплачуємо тим, хто вдячний

Ayah 35

وَلَقَدۡ أَنذَرَهُم بَطۡشَتَنَا فَتَمَارَوۡاْ بِٱلنُّذُرِ

І він застерігав їх від Нашої сили, але вони сумнівались у пересторозі

Ayah 36

وَلَقَدۡ رَٰوَدُوهُ عَن ضَيۡفِهِۦ فَطَمَسۡنَآ أَعۡيُنَهُمۡ فَذُوقُواْ عَذَابِي وَنُذُرِ

і вимагали від нього гостей його. Але Ми позбавили зору [народ цей]! Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги

Ayah 37

وَلَقَدۡ صَبَّحَهُم بُكۡرَةً عَذَابࣱ مُّسۡتَقِرࣱّ‏

Ранок зустрів їх важкою карою

Ayah 38

فَذُوقُواْ عَذَابِي وَنُذُرِ

Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги

Ayah 39

وَلَقَدۡ يَسَّرۡنَا ٱلۡقُرۡءَانَ لِلذِّكۡرِ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرࣲ‏

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним

Ayah 40

وَلَقَدۡ جَآءَ ءَالَ فِرۡعَوۡنَ ٱلنُّذُرُ

Прийшла пересторога й до роду Фірауна

Ayah 41

كَذَّبُواْ بِـَٔايَٰتِنَا كُلِّهَا فَأَخَذۡنَٰهُمۡ أَخۡذَ عَزِيزࣲ مُّقۡتَدِرٍ

Вони сприйняли усі наші знамення як брехню, тож Ми схопили їх хваткою Великого, Всемогутнього

Ayah 42

أَكُفَّارُكُمۡ خَيۡرࣱ مِّنۡ أُوْلَٰٓئِكُمۡ أَمۡ لَكُم بَرَآءَةࣱ فِي ٱلزُّبُرِ

Чи ж ваші невіруючі кращі за тих? Чи, може, маєте захист, згаданий в попередніх писаннях

Ayah 43

أَمۡ يَقُولُونَ نَحۡنُ جَمِيعࣱ مُّنتَصِرࣱ‏

Невже вони говорять: «Ми — громада, яка переможе»

Ayah 44

سَيُهۡزَمُ ٱلۡجَمۡعُ وَيُوَلُّونَ ٱلدُّبُرَ

Розбито буде громаду їхню і повернуться вони спинами

Ayah 45

بَلِ ٱلسَّاعَةُ مَوۡعِدُهُمۡ وَٱلسَّاعَةُ أَدۡهَىٰ وَأَمَرُّ

Та ж ні! Час призначений їм як строк і цей Час — найважчий, найгіркіший

Ayah 46

إِنَّ ٱلۡمُجۡرِمِينَ فِي ضَلَٰلࣲ وَسُعُرࣲ‏

Воістину, грішники страждають і блукають в омані

Ayah 47

يَوۡمَ يُسۡحَبُونَ فِي ٱلنَّارِ عَلَىٰ وُجُوهِهِمۡ ذُوقُواْ مَسَّ سَقَرَ

У той День їх потягнуть у вогонь обличчями додолу. «Спробуйте ж на смак дотик вогню!»

Ayah 48

إِنَّا كُلَّ شَيۡءٍ خَلَقۡنَٰهُ بِقَدَرࣲ‏

Воістину, Ми створили кожну річ згідно із передвизначенням

Ayah 49

وَمَآ أَمۡرُنَآ إِلَّا وَٰحِدَةࣱ كَلَمۡحِۭ بِٱلۡبَصَرِ

Наш наказ — єдиний і виконується в одну мить

Ayah 50

وَلَقَدۡ أَهۡلَكۡنَآ أَشۡيَاعَكُمۡ فَهَلۡ مِن مُّدَّكِرࣲ‏

Ми вже знищили схожих на вас. Та де ж той, хто повчається цим

Ayah 51

وَكُلُّ شَيۡءࣲ فَعَلُوهُ فِي ٱلزُّبُرِ

Все, що вони робили, міститься у писанні

Ayah 52

وَكُلُّ صَغِيرࣲ وَكَبِيرࣲ مُّسۡتَطَرٌ

і записано там і мале, і велике

Ayah 53

إِنَّ ٱلۡمُتَّقِينَ فِي جَنَّٰتࣲ وَنَهَرࣲ‏

Воістину, богобоязливі будуть у садах, серед річок

Ayah 54

فِي مَقۡعَدِ صِدۡقٍ عِندَ مَلِيكࣲ مُّقۡتَدِرِۭ

на сидінні правди, біля Всемогутнього Володаря

Ayah 55