Сура Abasa — He frowned
Сура Abasa (He frowned) — 80/114 · 42 аятів. Читайте й слухайте з арабським текстом і українським перекладом.
عَبَسَ وَتَوَلَّىٰٓ
Насупився та відвернувся він
Ayah 1أَن جَآءَهُ ٱلۡأَعۡمَىٰ
бо підійшов до нього сліпий
Ayah 2وَمَا يُدۡرِيكَ لَعَلَّهُۥ يَزَّكَّىٰٓ
А звідки тобі знати, можливо, очистився б він
Ayah 3أَوۡ يَذَّكَّرُ فَتَنفَعَهُ ٱلذِّكۡرَىٰٓ
Чи запам’ятав би наставництво, і воно було б корисне йому
Ayah 4أَمَّا مَنِ ٱسۡتَغۡنَىٰ
А тому, хто багатий
Ayah 5فَأَنتَ لَهُۥ تَصَدَّىٰ
ти йому приділяєш увагу
Ayah 6وَمَا عَلَيۡكَ أَلَّا يَزَّكَّىٰ
Хоча не тобі відповідати за те, що не очиститься він
Ayah 7وَأَمَّا مَن جَآءَكَ يَسۡعَىٰ
А хто приходить до тебе, поспішаючи
Ayah 8وَهُوَ يَخۡشَىٰ
та ще й з острахом
Ayah 9فَأَنتَ عَنۡهُ تَلَهَّىٰ
то ти нехтуєш ним
Ayah 10كَلَّآ إِنَّهَا تَذۡكِرَةࣱ
Та ж ні! Воістину, це — нагадування
Ayah 11فَمَن شَآءَ ذَكَرَهُۥ
І хто бажає, той згадає його
Ayah 12فِي صُحُفࣲ مُّكَرَّمَةࣲ
У сувоях шанованих
Ayah 13مَّرۡفُوعَةࣲ مُّطَهَّرَةِۭ
піднесених і пречистих
Ayah 14بِأَيۡدِي سَفَرَةࣲ
у руках писарів
Ayah 15كِرَامِۭ بَرَرَةࣲ
шляхетних і праведних
Ayah 16قُتِلَ ٱلۡإِنسَٰنُ مَآ أَكۡفَرَهُۥ
Хай згине людина! Яка ж невдячна вона
Ayah 17مِنۡ أَيِّ شَيۡءٍ خَلَقَهُۥ
З чого створив Він її
Ayah 18مِن نُّطۡفَةٍ خَلَقَهُۥ فَقَدَّرَهُۥ
З краплі сім’я створив Він її та розмірив
Ayah 19ثُمَّ ٱلسَّبِيلَ يَسَّرَهُۥ
Потім полегшив Він шлях її
Ayah 20ثُمَّ أَمَاتَهُۥ فَأَقۡبَرَهُۥ
згодом зробив її мертвою і поховав її
Ayah 21ثُمَّ إِذَا شَآءَ أَنشَرَهُۥ
потім, коли побажає, воскресить її
Ayah 22كَلَّا لَمَّا يَقۡضِ مَآ أَمَرَهُۥ
Та ж ні! Не виконує вона того, що наказав Він їй
Ayah 23فَلۡيَنظُرِ ٱلۡإِنسَٰنُ إِلَىٰ طَعَامِهِۦٓ
Хай погляне людина на їжу свою
Ayah 24أَنَّا صَبَبۡنَا ٱلۡمَآءَ صَبࣰّ ا
Проливаємо Ми дощі зливами
Ayah 25ثُمَّ شَقَقۡنَا ٱلۡأَرۡضَ شَقࣰّ ا
потім розколюємо Ми землю тріщинами
Ayah 26فَأَنۢبَتۡنَا فِيهَا حَبࣰّ ا
і пророщуємо на ній зерно
Ayah 27وَعِنَبࣰ ا وَقَضۡبࣰ ا
виноград і трави
Ayah 28وَزَيۡتُونࣰ ا وَنَخۡلࣰ ا
і оливи, і пальми
Ayah 29وَحَدَآئِقَ غُلۡبࣰ ا
і сади густі
Ayah 30وَفَٰكِهَةࣰ وَأَبࣰّ ا
і плоди, і пасовиська –
Ayah 31مَّتَٰعࣰ ا لَّكُمۡ وَلِأَنۡعَٰمِكُمۡ
на користь вам і худобі вашій
Ayah 32فَإِذَا جَآءَتِ ٱلصَّآخَّةُ
І коли пролунає глас
Ayah 33يَوۡمَ يَفِرُّ ٱلۡمَرۡءُ مِنۡ أَخِيهِ
у День той чоловік покине свого брата
Ayah 34وَأُمِّهِۦ وَأَبِيهِ
і матір, і батька
Ayah 35وَصَٰحِبَتِهِۦ وَبَنِيهِ
і дружину свою, і дітей своїх
Ayah 36لِكُلِّ ٱمۡرِيࣲٕ مِّنۡهُمۡ يَوۡمَئِذࣲ شَأۡنࣱ يُغۡنِيهِ
у кожної людини в той День своя справа, яка цілком захопить її
Ayah 37وُجُوهࣱ يَوۡمَئِذࣲ مُّسۡفِرَةࣱ
Обличчя одних у той День будуть сяяти
Ayah 38ضَاحِكَةࣱ مُّسۡتَبۡشِرَةࣱ
сміючись та радіючи
Ayah 39وَوُجُوهࣱ يَوۡمَئِذٍ عَلَيۡهَا غَبَرَةࣱ
а на обличчі інших у День той буде пил
Ayah 40تَرۡهَقُهَا قَتَرَةٌ
який вкриє їх чорнотою
Ayah 41أُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلۡكَفَرَةُ ٱلۡفَجَرَةُ
Оце вони — невіруючі нечестивці
Ayah 42