Сура Abasa — He frowned

Сура Abasa (He frowned) — 80/114 · 42 аятів. Читайте й слухайте з арабським текстом і українським перекладом.

عَبَسَ وَتَوَلَّىٰٓ

Насупився та відвернувся він

Ayah 1

أَن جَآءَهُ ٱلۡأَعۡمَىٰ

бо підійшов до нього сліпий

Ayah 2

وَمَا يُدۡرِيكَ لَعَلَّهُۥ يَزَّكَّىٰٓ

А звідки тобі знати, можливо, очистився б він

Ayah 3

أَوۡ يَذَّكَّرُ فَتَنفَعَهُ ٱلذِّكۡرَىٰٓ

Чи запам’ятав би наставництво, і воно було б корисне йому

Ayah 4

أَمَّا مَنِ ٱسۡتَغۡنَىٰ

А тому, хто багатий

Ayah 5

فَأَنتَ لَهُۥ تَصَدَّىٰ

ти йому приділяєш увагу

Ayah 6

وَمَا عَلَيۡكَ أَلَّا يَزَّكَّىٰ

Хоча не тобі відповідати за те, що не очиститься він

Ayah 7

وَأَمَّا مَن جَآءَكَ يَسۡعَىٰ

А хто приходить до тебе, поспішаючи

Ayah 8

وَهُوَ يَخۡشَىٰ

та ще й з острахом

Ayah 9

فَأَنتَ عَنۡهُ تَلَهَّىٰ

то ти нехтуєш ним

Ayah 10

كَلَّآ إِنَّهَا تَذۡكِرَةࣱ‏

Та ж ні! Воістину, це — нагадування

Ayah 11

فَمَن شَآءَ ذَكَرَهُۥ

І хто бажає, той згадає його

Ayah 12

فِي صُحُفࣲ مُّكَرَّمَةࣲ‏

У сувоях шанованих

Ayah 13

مَّرۡفُوعَةࣲ مُّطَهَّرَةِۭ

піднесених і пречистих

Ayah 14

بِأَيۡدِي سَفَرَةࣲ‏

у руках писарів

Ayah 15

كِرَامِۭ بَرَرَةࣲ‏

шляхетних і праведних

Ayah 16

قُتِلَ ٱلۡإِنسَٰنُ مَآ أَكۡفَرَهُۥ

Хай згине людина! Яка ж невдячна вона

Ayah 17

مِنۡ أَيِّ شَيۡءٍ خَلَقَهُۥ

З чого створив Він її

Ayah 18

مِن نُّطۡفَةٍ خَلَقَهُۥ فَقَدَّرَهُۥ

З краплі сім’я створив Він її та розмірив

Ayah 19

ثُمَّ ٱلسَّبِيلَ يَسَّرَهُۥ

Потім полегшив Він шлях її

Ayah 20

ثُمَّ أَمَاتَهُۥ فَأَقۡبَرَهُۥ

згодом зробив її мертвою і поховав її

Ayah 21

ثُمَّ إِذَا شَآءَ أَنشَرَهُۥ

потім, коли побажає, воскресить її

Ayah 22

كَلَّا لَمَّا يَقۡضِ مَآ أَمَرَهُۥ

Та ж ні! Не виконує вона того, що наказав Він їй

Ayah 23

فَلۡيَنظُرِ ٱلۡإِنسَٰنُ إِلَىٰ طَعَامِهِۦٓ

Хай погляне людина на їжу свою

Ayah 24

أَنَّا صَبَبۡنَا ٱلۡمَآءَ صَبࣰّ ا

Проливаємо Ми дощі зливами

Ayah 25

ثُمَّ شَقَقۡنَا ٱلۡأَرۡضَ شَقࣰّ ا

потім розколюємо Ми землю тріщинами

Ayah 26

فَأَنۢبَتۡنَا فِيهَا حَبࣰّ ا

і пророщуємо на ній зерно

Ayah 27

وَعِنَبࣰ ا وَقَضۡبࣰ ا

виноград і трави

Ayah 28

وَزَيۡتُونࣰ ا وَنَخۡلࣰ ا

і оливи, і пальми

Ayah 29

وَحَدَآئِقَ غُلۡبࣰ ا

і сади густі

Ayah 30

وَفَٰكِهَةࣰ وَأَبࣰّ ا

і плоди, і пасовиська –

Ayah 31

مَّتَٰعࣰ ا لَّكُمۡ وَلِأَنۡعَٰمِكُمۡ

на користь вам і худобі вашій

Ayah 32

فَإِذَا جَآءَتِ ٱلصَّآخَّةُ

І коли пролунає глас

Ayah 33

يَوۡمَ يَفِرُّ ٱلۡمَرۡءُ مِنۡ أَخِيهِ

у День той чоловік покине свого брата

Ayah 34

وَأُمِّهِۦ وَأَبِيهِ

і матір, і батька

Ayah 35

وَصَٰحِبَتِهِۦ وَبَنِيهِ

і дружину свою, і дітей своїх

Ayah 36

لِكُلِّ ٱمۡرِيࣲٕ مِّنۡهُمۡ يَوۡمَئِذࣲ شَأۡنࣱ يُغۡنِيهِ

у кожної людини в той День своя справа, яка цілком захопить її

Ayah 37

وُجُوهࣱ يَوۡمَئِذࣲ مُّسۡفِرَةࣱ‏

Обличчя одних у той День будуть сяяти

Ayah 38

ضَاحِكَةࣱ مُّسۡتَبۡشِرَةࣱ‏

сміючись та радіючи

Ayah 39

وَوُجُوهࣱ يَوۡمَئِذٍ عَلَيۡهَا غَبَرَةࣱ‏

а на обличчі інших у День той буде пил

Ayah 40

تَرۡهَقُهَا قَتَرَةٌ

який вкриє їх чорнотою

Ayah 41

أُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلۡكَفَرَةُ ٱلۡفَجَرَةُ

Оце вони — невіруючі нечестивці

Ayah 42