Сура Al-Fajr — The Dawn
Сура Al-Fajr (The Dawn) — 89/114 · 30 аятів. Читайте й слухайте з арабським текстом і українським перекладом.
وَٱلۡفَجۡرِ
Клянуся світанковою зорею
Ayah 1وَلَيَالٍ عَشۡرࣲ
Клянуся десятьма ночами
Ayah 2وَٱلشَّفۡعِ وَٱلۡوَتۡرِ
Клянуся парним і непарним
Ayah 3وَٱلَّيۡلِ إِذَا يَسۡرِ
Клянуся ніччю, коли минає вона
Ayah 4هَلۡ فِي ذَٰلِكَ قَسَمࣱ لِّذِي حِجۡرٍ
Чи не достатньо цієї клятви для людини розумної
Ayah 5أَلَمۡ تَرَ كَيۡفَ فَعَلَ رَبُّكَ بِعَادٍ
Невже не бачив ти, як учинив Господь твій з адитами
Ayah 6إِرَمَ ذَاتِ ٱلۡعِمَادِ
З Ірамом, володарем колонад
Ayah 7ٱلَّتِي لَمۡ يُخۡلَقۡ مِثۡلُهَا فِي ٱلۡبِلَٰدِ
подібних яким не було створено в усіх землях
Ayah 8وَثَمُودَ ٱلَّذِينَ جَابُواْ ٱلصَّخۡرَ بِٱلۡوَادِ
З самудитами, які розсікали скелі в долинах
Ayah 9وَفِرۡعَوۡنَ ذِي ٱلۡأَوۡتَادِ
З Фірауном, володарем списів
Ayah 10ٱلَّذِينَ طَغَوۡاْ فِي ٱلۡبِلَٰدِ
Вони порушували дозволене на землях
Ayah 11فَأَكۡثَرُواْ فِيهَا ٱلۡفَسَادَ
і збільшували на них безчестя
Ayah 12فَصَبَّ عَلَيۡهِمۡ رَبُّكَ سَوۡطَ عَذَابٍ
Тож пролив на них Господь твій суворість кари Своєї
Ayah 13إِنَّ رَبَّكَ لَبِٱلۡمِرۡصَادِ
Воістину, Господь твій — на варті
Ayah 14فَأَمَّا ٱلۡإِنسَٰنُ إِذَا مَا ٱبۡتَلَىٰهُ رَبُّهُۥ فَأَكۡرَمَهُۥ وَنَعَّمَهُۥ فَيَقُولُ رَبِّيٓ أَكۡرَمَنِ
Коли випробовує людину Господь її, пошановуючи та наділяючи благами, то вона говорить: «Господь мій»
Ayah 15وَأَمَّآ إِذَا مَا ٱبۡتَلَىٰهُ فَقَدَرَ عَلَيۡهِ رِزۡقَهُۥ فَيَقُولُ رَبِّيٓ أَهَٰنَنِ
І коли випробовує Він її, обмежуючи їй блага Свої, то говорить вона: «Господь мій принизив мене!»
Ayah 16كَلَّاۖ بَل لَّا تُكۡرِمُونَ ٱلۡيَتِيمَ
Та ж ні! Це ви самі не шануєте сиріт
Ayah 17وَلَا تَحَٰٓضُّونَ عَلَىٰ طَعَامِ ٱلۡمِسۡكِينِ
І не закликаєте одне одного нагодувати бідняка
Ayah 18وَتَأۡكُلُونَ ٱلتُّرَاثَ أَكۡلࣰ ا لَّمࣰّ ا
жадібно поглинаєте спадок
Ayah 19وَتُحِبُّونَ ٱلۡمَالَ حُبࣰّ ا جَمࣰّ ا
і любите багатство любов’ю сильною
Ayah 20كَلَّآۖ إِذَا دُكَّتِ ٱلۡأَرۡضُ دَكࣰّ ا دَكࣰّ ا
Та ж ні! Коли розсиплеться земля на порох
Ayah 21وَجَآءَ رَبُّكَ وَٱلۡمَلَكُ صَفࣰّ ا صَفࣰّ ا
і прийде Господь твій з ангелами, що стануть лавами —
Ayah 22وَجِاْيٓءَ يَوۡمَئِذِۭ بِجَهَنَّمَۚ يَوۡمَئِذࣲ يَتَذَكَّرُ ٱلۡإِنسَٰنُ وَأَنَّىٰ لَهُ ٱلذِّكۡرَىٰ
наблизять у День той геєну! І в той День згадає людина! Але ж навіщо їй згадка та
Ayah 23يَقُولُ يَٰلَيۡتَنِي قَدَّمۡتُ لِحَيَاتِي
І скаже вона: «О, якби я ще раніше підготувалась до життя свого майбутнього!»
Ayah 24فَيَوۡمَئِذࣲ لَّا يُعَذِّبُ عَذَابَهُۥٓ أَحَدࣱ
Тож у День той ніхто не скарає так, як скарає Він
Ayah 25وَلَا يُوثِقُ وَثَاقَهُۥٓ أَحَدࣱ
І не скує ніхто так, як скує Він
Ayah 26يَٰٓأَيَّتُهَا ٱلنَّفۡسُ ٱلۡمُطۡمَئِنَّةُ
О ти, душе, що заспокоїлася
Ayah 27ٱرۡجِعِيٓ إِلَىٰ رَبِّكِ رَاضِيَةࣰ مَّرۡضِيَّةࣰ
Повернися до Господа твого, отримавши вдоволення та милість
Ayah 28فَٱدۡخُلِي فِي عِبَٰدِي
І ввійди до рабів Моїх! Увійди до раю Мого
Ayah 29وَٱدۡخُلِي جَنَّتِي
І увійди до раю Мого
Ayah 30