Сура Al-Fajr — The Dawn

Сура Al-Fajr (The Dawn) — 89/114 · 30 аятів. Читайте й слухайте з арабським текстом і українським перекладом.

وَٱلۡفَجۡرِ

Клянуся світанковою зорею

Ayah 1

وَلَيَالٍ عَشۡرࣲ‏

Клянуся десятьма ночами

Ayah 2

وَٱلشَّفۡعِ وَٱلۡوَتۡرِ

Клянуся парним і непарним

Ayah 3

وَٱلَّيۡلِ إِذَا يَسۡرِ

Клянуся ніччю, коли минає вона

Ayah 4

هَلۡ فِي ذَٰلِكَ قَسَمࣱ لِّذِي حِجۡرٍ

Чи не достатньо цієї клятви для людини розумної

Ayah 5

أَلَمۡ تَرَ كَيۡفَ فَعَلَ رَبُّكَ بِعَادٍ

Невже не бачив ти, як учинив Господь твій з адитами

Ayah 6

إِرَمَ ذَاتِ ٱلۡعِمَادِ

З Ірамом, володарем колонад

Ayah 7

ٱلَّتِي لَمۡ يُخۡلَقۡ مِثۡلُهَا فِي ٱلۡبِلَٰدِ

подібних яким не було створено в усіх землях

Ayah 8

وَثَمُودَ ٱلَّذِينَ جَابُواْ ٱلصَّخۡرَ بِٱلۡوَادِ

З самудитами, які розсікали скелі в долинах

Ayah 9

وَفِرۡعَوۡنَ ذِي ٱلۡأَوۡتَادِ

З Фірауном, володарем списів

Ayah 10

ٱلَّذِينَ طَغَوۡاْ فِي ٱلۡبِلَٰدِ

Вони порушували дозволене на землях

Ayah 11

فَأَكۡثَرُواْ فِيهَا ٱلۡفَسَادَ

і збільшували на них безчестя

Ayah 12

فَصَبَّ عَلَيۡهِمۡ رَبُّكَ سَوۡطَ عَذَابٍ

Тож пролив на них Господь твій суворість кари Своєї

Ayah 13

إِنَّ رَبَّكَ لَبِٱلۡمِرۡصَادِ

Воістину, Господь твій — на варті

Ayah 14

فَأَمَّا ٱلۡإِنسَٰنُ إِذَا مَا ٱبۡتَلَىٰهُ رَبُّهُۥ فَأَكۡرَمَهُۥ وَنَعَّمَهُۥ فَيَقُولُ رَبِّيٓ أَكۡرَمَنِ

Коли випробовує людину Господь її, пошановуючи та наділяючи благами, то вона говорить: «Господь мій»

Ayah 15

وَأَمَّآ إِذَا مَا ٱبۡتَلَىٰهُ فَقَدَرَ عَلَيۡهِ رِزۡقَهُۥ فَيَقُولُ رَبِّيٓ أَهَٰنَنِ

І коли випробовує Він її, обмежуючи їй блага Свої, то говорить вона: «Господь мій принизив мене!»

Ayah 16

كَلَّاۖ بَل لَّا تُكۡرِمُونَ ٱلۡيَتِيمَ

Та ж ні! Це ви самі не шануєте сиріт

Ayah 17

وَلَا تَحَٰٓضُّونَ عَلَىٰ طَعَامِ ٱلۡمِسۡكِينِ

І не закликаєте одне одного нагодувати бідняка

Ayah 18

وَتَأۡكُلُونَ ٱلتُّرَاثَ أَكۡلࣰ ا لَّمࣰّ ا

жадібно поглинаєте спадок

Ayah 19

وَتُحِبُّونَ ٱلۡمَالَ حُبࣰّ ا جَمࣰّ ا

і любите багатство любов’ю сильною

Ayah 20

كَلَّآۖ إِذَا دُكَّتِ ٱلۡأَرۡضُ دَكࣰّ ا دَكࣰّ ا

Та ж ні! Коли розсиплеться земля на порох

Ayah 21

وَجَآءَ رَبُّكَ وَٱلۡمَلَكُ صَفࣰّ ا صَفࣰّ ا

і прийде Господь твій з ангелами, що стануть лавами —

Ayah 22

وَجِاْيٓءَ يَوۡمَئِذِۭ بِجَهَنَّمَۚ يَوۡمَئِذࣲ يَتَذَكَّرُ ٱلۡإِنسَٰنُ وَأَنَّىٰ لَهُ ٱلذِّكۡرَىٰ

наблизять у День той геєну! І в той День згадає людина! Але ж навіщо їй згадка та

Ayah 23

يَقُولُ يَٰلَيۡتَنِي قَدَّمۡتُ لِحَيَاتِي

І скаже вона: «О, якби я ще раніше підготувалась до життя свого майбутнього!»

Ayah 24

فَيَوۡمَئِذࣲ لَّا يُعَذِّبُ عَذَابَهُۥٓ أَحَدࣱ‏

Тож у День той ніхто не скарає так, як скарає Він

Ayah 25

وَلَا يُوثِقُ وَثَاقَهُۥٓ أَحَدࣱ‏

І не скує ніхто так, як скує Він

Ayah 26

يَٰٓأَيَّتُهَا ٱلنَّفۡسُ ٱلۡمُطۡمَئِنَّةُ

О ти, душе, що заспокоїлася

Ayah 27

ٱرۡجِعِيٓ إِلَىٰ رَبِّكِ رَاضِيَةࣰ مَّرۡضِيَّةࣰ‏

Повернися до Господа твого, отримавши вдоволення та милість

Ayah 28

فَٱدۡخُلِي فِي عِبَٰدِي

І ввійди до рабів Моїх! Увійди до раю Мого

Ayah 29

وَٱدۡخُلِي جَنَّتِي

І увійди до раю Мого

Ayah 30