Сура Ash-Shu'araa — The Poets

Сура Ash-Shu'araa (The Poets) — 26/114 · 227 аятів. Читайте й слухайте з арабським текстом і українським перекладом.

طسٓمٓ

Та. Сін. Мім

Ayah 1

تِلۡكَ ءَايَٰتُ ٱلۡكِتَٰبِ ٱلۡمُبِينِ

Це — знамення ясного Писання

Ayah 2

لَعَلَّكَ بَٰخِعࣱ نَّفۡسَكَ أَلَّا يَكُونُواْ مُؤۡمِنِينَ

Можливо, ти побиваєшся через те, що вони не вірують

Ayah 3

إِن نَّشَأۡ نُنَزِّلۡ عَلَيۡهِم مِّنَ ٱلسَّمَآءِ ءَايَةࣰ فَظَلَّتۡ أَعۡنَٰقُهُمۡ لَهَا خَٰضِعِينَ

Якщо Ми побажаємо, то зішлемо їм з неба знамення, перед яким вони покірно схилять голови

Ayah 4

وَمَا يَأۡتِيهِم مِّن ذِكۡرࣲ مِّنَ ٱلرَّحۡمَٰنِ مُحۡدَثٍ إِلَّا كَانُواْ عَنۡهُ مُعۡرِضِينَ

Що би нового з нагадування Милостивого до них не приходило, вони відвертаються

Ayah 5

فَقَدۡ كَذَّبُواْ فَسَيَأۡتِيهِمۡ أَنۢبَٰٓؤُاْ مَا كَانُواْ بِهِۦ يَسۡتَهۡزِءُونَ

Вони визнали це брехнею; до них прийдуть звістки про те, з чого вони глузували

Ayah 6

أَوَلَمۡ يَرَوۡاْ إِلَى ٱلۡأَرۡضِ كَمۡ أَنۢبَتۡنَا فِيهَا مِن كُلِّ زَوۡجࣲ كَرِيمٍ

Невже вони не бачать, скільки прекрасних рослин зростили Ми на землі

Ayah 7

إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує

Ayah 8

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

Ayah 9

وَإِذۡ نَادَىٰ رَبُّكَ مُوسَىٰٓ أَنِ ٱئۡتِ ٱلۡقَوۡمَ ٱلظَّٰلِمِينَ

Ось твій Господь звернувся до Муси: «Іди до несправедливого народу

Ayah 10

قَوۡمَ فِرۡعَوۡنَۚ أَلَا يَتَّقُونَ

народу Фірауна. Невже вони не матимуть страху?»

Ayah 11

قَالَ رَبِّ إِنِّيٓ أَخَافُ أَن يُكَذِّبُونِ

Сказав [Муса]: «Я боюся, що вони вважатимуть мене за брехуна

Ayah 12

وَيَضِيقُ صَدۡرِي وَلَا يَنطَلِقُ لِسَانِي فَأَرۡسِلۡ إِلَىٰ هَٰرُونَ

що стиснеться серце моє і не розв’яжеться язик мій. Відішли когось по Гаруна

Ayah 13

وَلَهُمۡ عَلَيَّ ذَنۢبࣱ فَأَخَافُ أَن يَقۡتُلُونِ

Відповідаю перед ними за провину й боюся, що вони мене вб’ють!»[CCLXXIX]

Ayah 14

قَالَ كَلَّاۖ فَٱذۡهَبَا بِـَٔايَٰتِنَآۖ إِنَّا مَعَكُم مُّسۡتَمِعُونَ

Аллаг сказав: «Ні! Рушайте обидва з Моїми знаменнями! Ми будемо з вами й будемо слухати

Ayah 15

فَأۡتِيَا فِرۡعَوۡنَ فَقُولَآ إِنَّا رَسُولُ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Ідіть до Фірауна й скажіть: «Господь світів послав нас

Ayah 16

أَنۡ أَرۡسِلۡ مَعَنَا بَنِيٓ إِسۡرَٰٓءِيلَ

щоб ти відпустив із нами синів Ісраїля!»

Ayah 17

قَالَ أَلَمۡ نُرَبِّكَ فِينَا وَلِيدࣰ ا وَلَبِثۡتَ فِينَا مِنۡ عُمُرِكَ سِنِينَ

[Фіраун] сказав: «Чи не ми виховували тебе з дитинства? Чи не серед нас ти пробув багато років

Ayah 18

وَفَعَلۡتَ فَعۡلَتَكَ ٱلَّتِي فَعَلۡتَ وَأَنتَ مِنَ ٱلۡكَٰفِرِينَ

а потім зробив те, що зробив? Ти — один із невдячних!»[CCLXXX]

Ayah 19

قَالَ فَعَلۡتُهَآ إِذࣰ ا وَأَنَا۠ مِنَ ٱلضَّآلِّينَ

[Муса] відповів: «Я зробив це, коли ще блукав в омані

Ayah 20

فَفَرَرۡتُ مِنكُمۡ لَمَّا خِفۡتُكُمۡ فَوَهَبَ لِي رَبِّي حُكۡمࣰ ا وَجَعَلَنِي مِنَ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

я втік звідси, коли злякався вас, але мій Господь дарував мені розсуд та зробив мене посланцем

Ayah 21

وَتِلۡكَ نِعۡمَةࣱ تَمُنُّهَا عَلَيَّ أَنۡ عَبَّدتَّ بَنِيٓ إِسۡرَٰٓءِيلَ

А милість, якою ти мені дорікаєш — те, що ти зробив синів Ісраїля рабами!»

Ayah 22

قَالَ فِرۡعَوۡنُ وَمَا رَبُّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Фіраун сказав: «А що таке Господь світів?»

Ayah 23

قَالَ رَبُّ ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَٱلۡأَرۡضِ وَمَا بَيۡنَهُمَآۖ إِن كُنتُم مُّوقِنِينَ

[Муса] відповів: «Господь небес, землі й того, що між ними, якщо ви впевнені!»

Ayah 24

قَالَ لِمَنۡ حَوۡلَهُۥٓ أَلَا تَسۡتَمِعُونَ

Тоді [Фіраун] сказав тим, хто був поруч: «Ви чуєте?!»

Ayah 25

قَالَ رَبُّكُمۡ وَرَبُّ ءَابَآئِكُمُ ٱلۡأَوَّلِينَ

[Муса] сказав: «Ваш Господь і Господь ваших прабатьків!»

Ayah 26

قَالَ إِنَّ رَسُولَكُمُ ٱلَّذِيٓ أُرۡسِلَ إِلَيۡكُمۡ لَمَجۡنُونࣱ‏

[Фіраун] сказав: «Воістину, посланець, якого послано до вас — божевільний!»

Ayah 27

قَالَ رَبُّ ٱلۡمَشۡرِقِ وَٱلۡمَغۡرِبِ وَمَا بَيۡنَهُمَآۖ إِن كُنتُمۡ تَعۡقِلُونَ

[Муса] сказав: «Господь сходу, заходу й того, що між ними, якщо ви розумієте!»

Ayah 28

قَالَ لَئِنِ ٱتَّخَذۡتَ إِلَٰهًا غَيۡرِي لَأَجۡعَلَنَّكَ مِنَ ٱلۡمَسۡجُونِينَ

[Фіраун] сказав: «Якщо ти поклонятимешся замість мене іншому богу, я кину тебе до в’язниці!»

Ayah 29

قَالَ أَوَلَوۡ جِئۡتُكَ بِشَيۡءࣲ مُّبِينࣲ‏

[Муса] спитав: «А якщо я покажу тобі щось дійсне?»

Ayah 30

قَالَ فَأۡتِ بِهِۦٓ إِن كُنتَ مِنَ ٱلصَّٰدِقِينَ

[Фіраун] відповів: «Покажи це, якщо ти правдивий!»

Ayah 31

فَأَلۡقَىٰ عَصَاهُ فَإِذَا هِيَ ثُعۡبَانࣱ مُّبِينࣱ‏

Той кинув свою палицю й вона стала справжнім змієм

Ayah 32

وَنَزَعَ يَدَهُۥ فَإِذَا هِيَ بَيۡضَآءُ لِلنَّٰظِرِينَ

Він витягнув свою руку й вона стала чистою для тих, хто дивився на неї

Ayah 33

قَالَ لِلۡمَلَإِ حَوۡلَهُۥٓ إِنَّ هَٰذَا لَسَٰحِرٌ عَلِيمࣱ‏

Наближені [Фірауна] сказали: «Воістину, він — знаючий чаклун

Ayah 34

يُرِيدُ أَن يُخۡرِجَكُم مِّنۡ أَرۡضِكُم بِسِحۡرِهِۦ فَمَاذَا تَأۡمُرُونَ

Він прагне вигнати вас із землі вашої! Що ж ви порадите?»

Ayah 35

قَالُوٓاْ أَرۡجِهۡ وَأَخَاهُ وَٱبۡعَثۡ فِي ٱلۡمَدَآئِنِ حَٰشِرِينَ

Інші відповіли: «Дай час йому та його брату, й розішли по містах вісників

Ayah 36

يَأۡتُوكَ بِكُلِّ سَحَّارٍ عَلِيمࣲ‏

які приведуть до тебе всіх знаючих чаклунів!»

Ayah 37

فَجُمِعَ ٱلسَّحَرَةُ لِمِيقَٰتِ يَوۡمࣲ مَّعۡلُومࣲ‏

Усіх чаклунів зібрали у визначений час, у визначений день

Ayah 38

وَقِيلَ لِلنَّاسِ هَلۡ أَنتُم مُّجۡتَمِعُونَ

Людей спитали: «Чи ви зібралися

Ayah 39

لَعَلَّنَا نَتَّبِعُ ٱلسَّحَرَةَ إِن كَانُواْ هُمُ ٱلۡغَٰلِبِينَ

Можливо, нам слід піти за чаклунами, якщо вони переможуть»

Ayah 40

فَلَمَّا جَآءَ ٱلسَّحَرَةُ قَالُواْ لِفِرۡعَوۡنَ أَئِنَّ لَنَا لَأَجۡرًا إِن كُنَّا نَحۡنُ ٱلۡغَٰلِبِينَ

Коли прийшли чаклуни, то запитали у Фірауна: «Чи буде для нас винагорода, якщо ми переможемо?»

Ayah 41

قَالَ نَعَمۡ وَإِنَّكُمۡ إِذࣰ ا لَّمِنَ ٱلۡمُقَرَّبِينَ

Той відповів: «Так, і ви будете одними з наближених!»

Ayah 42

قَالَ لَهُم مُّوسَىٰٓ أَلۡقُواْ مَآ أَنتُم مُّلۡقُونَ

Муса сказав їм: «Тож кидайте, що маєте кидати!»

Ayah 43

فَأَلۡقَوۡاْ حِبَالَهُمۡ وَعِصِيَّهُمۡ وَقَالُواْ بِعِزَّةِ فِرۡعَوۡنَ إِنَّا لَنَحۡنُ ٱلۡغَٰلِبُونَ

Вони кинули свої мотузки й палиці та сказали: «Присягаємося могутністю Фірауна, що ми неодмінно переможемо!»

Ayah 44

فَأَلۡقَىٰ مُوسَىٰ عَصَاهُ فَإِذَا هِيَ تَلۡقَفُ مَا يَأۡفِكُونَ

Муса кинув свою палицю. І вона проковтнула те, що вони вигадували

Ayah 45

فَأُلۡقِيَ ٱلسَّحَرَةُ سَٰجِدِينَ

Тоді чаклуни впали ниць

Ayah 46

قَالُوٓاْ ءَامَنَّا بِرَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Вони сказали: «Ми увірували в Господа світів

Ayah 47

رَبِّ مُوسَىٰ وَهَٰرُونَ

Господа Муси та Гаруна!»

Ayah 48

قَالَ ءَامَنتُمۡ لَهُۥ قَبۡلَ أَنۡ ءَاذَنَ لَكُمۡۖ إِنَّهُۥ لَكَبِيرُكُمُ ٱلَّذِي عَلَّمَكُمُ ٱلسِّحۡرَ فَلَسَوۡفَ تَعۡلَمُونَۚ لَأُقَطِّعَنَّ أَيۡدِيَكُمۡ وَأَرۡجُلَكُم مِّنۡ خِلَٰفࣲ وَلَأُصَلِّبَنَّكُمۡ أَجۡمَعِينَ

[Фіраун] сказав: «Невже ви довірилися йому без мого дозволу?! Воістину, він — ваш наставник, який навчив вас чарів! Я накажу відрубати вам руки й ноги та розіп’ята вас усіх!»

Ayah 49

قَالُواْ لَا ضَيۡرَۖ إِنَّآ إِلَىٰ رَبِّنَا مُنقَلِبُونَ

Ті відповіли: «Не буде в цьому лиха! Воістину, ми повернемося до Господа свого

Ayah 50

إِنَّا نَطۡمَعُ أَن يَغۡفِرَ لَنَا رَبُّنَا خَطَٰيَٰنَآ أَن كُنَّآ أَوَّلَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ

Ми сподіваємося, що Він простить нам гріхи наші за те, що ми стали першими віруючими!»

Ayah 51

۞وَأَوۡحَيۡنَآ إِلَىٰ مُوسَىٰٓ أَنۡ أَسۡرِ بِعِبَادِيٓ إِنَّكُم مُّتَّبَعُونَ

Ми відкрили Мусі: «Вийди вночі разом із Моїми рабами, адже вас будуть переслідувати!»

Ayah 52

فَأَرۡسَلَ فِرۡعَوۡنُ فِي ٱلۡمَدَآئِنِ حَٰشِرِينَ

Фіраун послав глашатаїв до всіх міст

Ayah 53

إِنَّ هَٰٓؤُلَآءِ لَشِرۡذِمَةࣱ قَلِيلُونَ

«Воістину, цих людей небагато![CCLXXXI]

Ayah 54

وَإِنَّهُمۡ لَنَا لَغَآئِظُونَ

Вони розлютили нас

Ayah 55

وَإِنَّا لَجَمِيعٌ حَٰذِرُونَ

Воістину, ми всі маємо бути напоготові!»

Ayah 56

فَأَخۡرَجۡنَٰهُم مِّن جَنَّٰتࣲ وَعُيُونࣲ‏

Ми відібрали в них сади й джерела

Ayah 57

وَكُنُوزࣲ وَمَقَامࣲ كَرِيمࣲ‏

скарби та прекрасні місця

Ayah 58

كَذَٰلِكَۖ وَأَوۡرَثۡنَٰهَا بَنِيٓ إِسۡرَٰٓءِيلَ

Так! Ми передали це все синам Ісраїля

Ayah 59

فَأَتۡبَعُوهُم مُّشۡرِقِينَ

На світанку вони рушили за ними

Ayah 60

فَلَمَّا تَرَٰٓءَا ٱلۡجَمۡعَانِ قَالَ أَصۡحَٰبُ مُوسَىٰٓ إِنَّا لَمُدۡرَكُونَ

Коли дві групи побачили одна одну, прибічники Муси сказали: «Воістину, нас упіймають!»

Ayah 61

قَالَ كَلَّآۖ إِنَّ مَعِيَ رَبِّي سَيَهۡدِينِ

Той сказав: «Ні! Воістину, зі мною Господь мій, Який вкаже мені прямий шлях!»

Ayah 62

فَأَوۡحَيۡنَآ إِلَىٰ مُوسَىٰٓ أَنِ ٱضۡرِب بِّعَصَاكَ ٱلۡبَحۡرَۖ فَٱنفَلَقَ فَكَانَ كُلُّ فِرۡقࣲ كَٱلطَّوۡدِ ٱلۡعَظِيمِ

Тоді Ми відкрили Мусі: «Удар своєю палицею по морю!» Воно розділилося, а кожна частина була наче висока гора

Ayah 63

وَأَزۡلَفۡنَا ثَمَّ ٱلۡأٓخَرِينَ

Ми дозволили наблизитися іншим

Ayah 64

وَأَنجَيۡنَا مُوسَىٰ وَمَن مَّعَهُۥٓ أَجۡمَعِينَ

а потім урятували Мусу та всіх, хто був із ним

Ayah 65

ثُمَّ أَغۡرَقۡنَا ٱلۡأٓخَرِينَ

А тих інших Ми втопили

Ayah 66

إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Воістину, в цьому — знамення, але більшість із них не вірує

Ayah 67

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

Ayah 68

وَٱتۡلُ عَلَيۡهِمۡ نَبَأَ إِبۡرَٰهِيمَ

Прочитай їм історію про Ібрагіма

Ayah 69

إِذۡ قَالَ لِأَبِيهِ وَقَوۡمِهِۦ مَا تَعۡبُدُونَ

Ось він сказав батькові та своєму народові: «Кому ви поклоняєтеся?»

Ayah 70

قَالُواْ نَعۡبُدُ أَصۡنَامࣰ ا فَنَظَلُّ لَهَا عَٰكِفِينَ

Ті сказали: «Ми поклоняємося ідолам та цілком віддані їм!»

Ayah 71

قَالَ هَلۡ يَسۡمَعُونَكُمۡ إِذۡ تَدۡعُونَ

Він спитав: «Невже вони чують вас, коли ви кличете їх

Ayah 72

أَوۡ يَنفَعُونَكُمۡ أَوۡ يَضُرُّونَ

приносять вам користь чи завдають лиха?»

Ayah 73

قَالُواْ بَلۡ وَجَدۡنَآ ءَابَآءَنَا كَذَٰلِكَ يَفۡعَلُونَ

Ті сказали: «Але ми знаємо, що це робили наші батьки!»

Ayah 74

قَالَ أَفَرَءَيۡتُم مَّا كُنتُمۡ تَعۡبُدُونَ

[Ібрагім] сказав: «Чи бачили ви, чому поклоняєтеся

Ayah 75

أَنتُمۡ وَءَابَآؤُكُمُ ٱلۡأَقۡدَمُونَ

ви та ваші прабатьки

Ayah 76

فَإِنَّهُمۡ عَدُوࣱّ لِّيٓ إِلَّا رَبَّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Це все Мої вороги, крім Господа світів

Ayah 77

ٱلَّذِي خَلَقَنِي فَهُوَ يَهۡدِينِ

Який мене створив і веде прямим шляхом

Ayah 78

وَٱلَّذِي هُوَ يُطۡعِمُنِي وَيَسۡقِينِ

Який мене годує та поїть

Ayah 79

وَإِذَا مَرِضۡتُ فَهُوَ يَشۡفِينِ

зцілює мене, коли я хворію

Ayah 80

وَٱلَّذِي يُمِيتُنِي ثُمَّ يُحۡيِينِ

Який умертвить мене, а потім оживить

Ayah 81

وَٱلَّذِيٓ أَطۡمَعُ أَن يَغۡفِرَ لِي خَطِيٓـَٔتِي يَوۡمَ ٱلدِّينِ

Який, сподіваюсь, в Судний День простить мої гріхи

Ayah 82

رَبِّ هَبۡ لِي حُكۡمࣰ ا وَأَلۡحِقۡنِي بِٱلصَّٰلِحِينَ

Господи! Даруй Мені знання та возз’єднай мене з праведниками

Ayah 83

وَٱجۡعَل لِّي لِسَانَ صِدۡقࣲ فِي ٱلۡأٓخِرِينَ

Залиш про мене добру славу в наступних поколіннях

Ayah 84

وَٱجۡعَلۡنِي مِن وَرَثَةِ جَنَّةِ ٱلنَّعِيمِ

Зроби Мене одним зі спадкоємців саду блаженства

Ayah 85

وَٱغۡفِرۡ لِأَبِيٓ إِنَّهُۥ كَانَ مِنَ ٱلضَّآلِّينَ

І прости мого батька, бо він заблукав

Ayah 86

وَلَا تُخۡزِنِي يَوۡمَ يُبۡعَثُونَ

І не ганьби мене в День, коли всі воскреснуть

Ayah 87

يَوۡمَ لَا يَنفَعُ مَالࣱ وَلَا بَنُونَ

День, коли не допоможе ні майно, ні діти

Ayah 88

إِلَّا مَنۡ أَتَى ٱللَّهَ بِقَلۡبࣲ سَلِيمࣲ‏

а лише чисте серце, з яким хтось прийде до Аллага!»

Ayah 89

وَأُزۡلِفَتِ ٱلۡجَنَّةُ لِلۡمُتَّقِينَ

Рай наблизиться до богобоязливих

Ayah 90

وَبُرِّزَتِ ٱلۡجَحِيمُ لِلۡغَاوِينَ

а ті, які збилися зі шляху, ясно побачать пекло

Ayah 91

وَقِيلَ لَهُمۡ أَيۡنَ مَا كُنتُمۡ تَعۡبُدُونَ

Їх запитають: «Де ж ті, кому ви поклонялися

Ayah 92

مِن دُونِ ٱللَّهِ هَلۡ يَنصُرُونَكُمۡ أَوۡ يَنتَصِرُونَ

замість Аллага? Невже вони допоможуть вам чи собі?»

Ayah 93

فَكُبۡكِبُواْ فِيهَا هُمۡ وَٱلۡغَاوُۥنَ

Їх скинуть туди — разом із тими, які збилися зі шляху

Ayah 94

وَجُنُودُ إِبۡلِيسَ أَجۡمَعُونَ

а також всім військом Ібліса

Ayah 95

قَالُواْ وَهُمۡ فِيهَا يَخۡتَصِمُونَ

Сперечаючись, вони скажуть одне одному

Ayah 96

تَٱللَّهِ إِن كُنَّا لَفِي ضَلَٰلࣲ مُّبِينٍ

«Клянемося Аллагом, ми були в явній омані

Ayah 97

إِذۡ نُسَوِّيكُم بِرَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

коли вважали вас рівними Господу світів

Ayah 98

وَمَآ أَضَلَّنَآ إِلَّا ٱلۡمُجۡرِمُونَ

Це грішники збили нас зі шляху

Ayah 99

فَمَا لَنَا مِن شَٰفِعِينَ

і немає в нас ні заступників

Ayah 100

وَلَا صَدِيقٍ حَمِيمࣲ‏

ні близьких друзів

Ayah 101

فَلَوۡ أَنَّ لَنَا كَرَّةࣰ فَنَكُونَ مِنَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ

Якби ми могли повернутися, то були б віруючими!»

Ayah 102

إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Воістину, в цьому знамення! Але більшість із них не вірує

Ayah 103

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

Ayah 104

كَذَّبَتۡ قَوۡمُ نُوحٍ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Народ Нуха вважав посланців брехунами

Ayah 105

إِذۡ قَالَ لَهُمۡ أَخُوهُمۡ نُوحٌ أَلَا تَتَّقُونَ

Ось їхній брат Нух сказав їм: «Невже ви не боїтесь

Ayah 106

إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينࣱ‏

Я — посланець до вас, який гідний довіри

Ayah 107

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені

Ayah 108

وَمَآ أَسۡـَٔلُكُمۡ عَلَيۡهِ مِنۡ أَجۡرٍۖ إِنۡ أَجۡرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів

Ayah 109

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені!»

Ayah 110

۞قَالُوٓاْ أَنُؤۡمِنُ لَكَ وَٱتَّبَعَكَ ٱلۡأَرۡذَلُونَ

Ті відповіли: «Невже ми повіримо тобі, якщо за тобою пішли найжалюгідніші?»

Ayah 111

قَالَ وَمَا عِلۡمِي بِمَا كَانُواْ يَعۡمَلُونَ

Він сказав: «Не мені знати про те, що вони роблять

Ayah 112

إِنۡ حِسَابُهُمۡ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّيۖ لَوۡ تَشۡعُرُونَ

Їм відплатить тільки Аллаг, якби ви тільки знали про це

Ayah 113

وَمَآ أَنَا۠ بِطَارِدِ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ

А я не проганятиму віруючих

Ayah 114

إِنۡ أَنَا۠ إِلَّا نَذِيرࣱ مُّبِينࣱ‏

Адже я — тільки ясний застерігач!»

Ayah 115

قَالُواْ لَئِن لَّمۡ تَنتَهِ يَٰنُوحُ لَتَكُونَنَّ مِنَ ٱلۡمَرۡجُومِينَ

Вони сказали: «Нуху! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із каменованих!»

Ayah 116

قَالَ رَبِّ إِنَّ قَوۡمِي كَذَّبُونِ

Він сказав: «Господи! Воістину, мій народ визнав мене за брехуна

Ayah 117

فَٱفۡتَحۡ بَيۡنِي وَبَيۡنَهُمۡ فَتۡحࣰ ا وَنَجِّنِي وَمَن مَّعِيَ مِنَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ

Тож розсуди між нами та врятуй мене й тих віруючих, які зі мною!»

Ayah 118

فَأَنجَيۡنَٰهُ وَمَن مَّعَهُۥ فِي ٱلۡفُلۡكِ ٱلۡمَشۡحُونِ

Ми врятували його й тих, хто був із ним, у переповненому ковчегу

Ayah 119

ثُمَّ أَغۡرَقۡنَا بَعۡدُ ٱلۡبَاقِينَ

а потім утопили всіх інших

Ayah 120

إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує

Ayah 121

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, Твій Господь — Всемогутній, Милосердний

Ayah 122

كَذَّبَتۡ عَادٌ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Адити визнали посланців брехунами

Ayah 123

إِذۡ قَالَ لَهُمۡ أَخُوهُمۡ هُودٌ أَلَا تَتَّقُونَ

Ось їхній брат Гуд сказав їм: «Невже ви не боїтесь

Ayah 124

إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينࣱ‏

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри

Ayah 125

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені

Ayah 126

وَمَآ أَسۡـَٔلُكُمۡ عَلَيۡهِ مِنۡ أَجۡرٍۖ إِنۡ أَجۡرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів

Ayah 127

أَتَبۡنُونَ بِكُلِّ رِيعٍ ءَايَةࣰ تَعۡبَثُونَ

Невже ви будете марно ставити знаки на кожному пагорбі[CCLXXXII]

Ayah 128

وَتَتَّخِذُونَ مَصَانِعَ لَعَلَّكُمۡ تَخۡلُدُونَ

й зводити високі споруди, наче ви житимете вічно

Ayah 129

وَإِذَا بَطَشۡتُم بَطَشۡتُمۡ جَبَّارِينَ

й чинити насильство над людьми, як тирани

Ayah 130

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені

Ayah 131

وَٱتَّقُواْ ٱلَّذِيٓ أَمَدَّكُم بِمَا تَعۡلَمُونَ

Бійтеся Того, Хто допоміг вам тим, що вам відомо

Ayah 132

أَمَدَّكُم بِأَنۡعَٰمࣲ وَبَنِينَ

допоміг вам худобою та синами

Ayah 133

وَجَنَّٰتࣲ وَعُيُونٍ

садами та джерелами

Ayah 134

إِنِّيٓ أَخَافُ عَلَيۡكُمۡ عَذَابَ يَوۡمٍ عَظِيمࣲ‏

І я боюся, що вас спіткає кара у Великий День!»

Ayah 135

قَالُواْ سَوَآءٌ عَلَيۡنَآ أَوَعَظۡتَ أَمۡ لَمۡ تَكُن مِّنَ ٱلۡوَٰعِظِينَ

Ті відповіли: «Байдуже нам, чи ти будеш нас повчати, чи ти не будеш із тими, які повчають

Ayah 136

إِنۡ هَٰذَآ إِلَّا خُلُقُ ٱلۡأَوَّلِينَ

Це лише звичаї давніх поколінь

Ayah 137

وَمَا نَحۡنُ بِمُعَذَّبِينَ

і ми не будемо покарані!»

Ayah 138

فَكَذَّبُوهُ فَأَهۡلَكۡنَٰهُمۡۚ إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Вони вважали його брехуном, тож Ми знищили їх! Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує

Ayah 139

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

Ayah 140

كَذَّبَتۡ ثَمُودُ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Самудити вважали посланців брехунами

Ayah 141

إِذۡ قَالَ لَهُمۡ أَخُوهُمۡ صَٰلِحٌ أَلَا تَتَّقُونَ

Ось їхній брат Саліх сказав їм: «Невже ви не боїтесь

Ayah 142

إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينࣱ‏

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри

Ayah 143

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені

Ayah 144

وَمَآ أَسۡـَٔلُكُمۡ عَلَيۡهِ مِنۡ أَجۡرٍۖ إِنۡ أَجۡرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів

Ayah 145

أَتُتۡرَكُونَ فِي مَا هَٰهُنَآ ءَامِنِينَ

Невже вас залишать у безпеці серед усього, що тут

Ayah 146

فِي جَنَّٰتࣲ وَعُيُونࣲ‏

садів і джерел

Ayah 147

وَزُرُوعࣲ وَنَخۡلࣲ طَلۡعُهَا هَضِيمࣱ‏

посівів та пальм із ніжними плодами

Ayah 148

وَتَنۡحِتُونَ مِنَ ٱلۡجِبَالِ بُيُوتࣰ ا فَٰرِهِينَ

й ви будете вправно висікати житла в горах

Ayah 149

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені

Ayah 150

وَلَا تُطِيعُوٓاْ أَمۡرَ ٱلۡمُسۡرِفِينَ

і не коріться наказу злочинців

Ayah 151

ٱلَّذِينَ يُفۡسِدُونَ فِي ٱلۡأَرۡضِ وَلَا يُصۡلِحُونَ

які поширюють безчестя на землі й нічого не покращують»

Ayah 152

قَالُوٓاْ إِنَّمَآ أَنتَ مِنَ ٱلۡمُسَحَّرِينَ

Ті відповіли: «Ти лише один із зачарованих

Ayah 153

مَآ أَنتَ إِلَّا بَشَرࣱ مِّثۡلُنَا فَأۡتِ بِـَٔايَةٍ إِن كُنتَ مِنَ ٱلصَّٰدِقِينَ

така сама людина, як і ми. Покажи нам знамення, якщо ти один із правдивих!»

Ayah 154

قَالَ هَٰذِهِۦ نَاقَةࣱ لَّهَا شِرۡبࣱ وَلَكُمۡ شِرۡبُ يَوۡمࣲ مَّعۡلُومࣲ‏

Той сказав: «Ось воно — верблюдиця! Вона питиме воду і ви питимете воду у визначені дні

Ayah 155

وَلَا تَمَسُّوهَا بِسُوٓءࣲ فَيَأۡخُذَكُمۡ عَذَابُ يَوۡمٍ عَظِيمࣲ‏

Не завдавайте їй шкоди, інакше спіткає вас кара у Великий День!»

Ayah 156

فَعَقَرُوهَا فَأَصۡبَحُواْ نَٰدِمِينَ

Вони підрізали її жили й пошкодували про це

Ayah 157

فَأَخَذَهُمُ ٱلۡعَذَابُۚ إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Спіткала їх кара! Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує

Ayah 158

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

Ayah 159

كَذَّبَتۡ قَوۡمُ لُوطٍ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Народ Люта вважав посланців за брехунів

Ayah 160

إِذۡ قَالَ لَهُمۡ أَخُوهُمۡ لُوطٌ أَلَا تَتَّقُونَ

Ось їхній брат Лют сказав їм: «Невже ви не боїтесь

Ayah 161

إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينࣱ‏

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри

Ayah 162

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені

Ayah 163

وَمَآ أَسۡـَٔلُكُمۡ عَلَيۡهِ مِنۡ أَجۡرٍۖ إِنۡ أَجۡرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів

Ayah 164

أَتَأۡتُونَ ٱلذُّكۡرَانَ مِنَ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Невже ви ходитимете до чоловіків зі світів,[CCLXXXIII]

Ayah 165

وَتَذَرُونَ مَا خَلَقَ لَكُمۡ رَبُّكُم مِّنۡ أَزۡوَٰجِكُمۚ بَلۡ أَنتُمۡ قَوۡمٌ عَادُونَ

залишаючи дружин, створених для вас Господом вашим? Та ж ні, ви — злочинний народ!»

Ayah 166

قَالُواْ لَئِن لَّمۡ تَنتَهِ يَٰلُوطُ لَتَكُونَنَّ مِنَ ٱلۡمُخۡرَجِينَ

Ті відповіли: «Люте! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із вигнанців!»

Ayah 167

قَالَ إِنِّي لِعَمَلِكُم مِّنَ ٱلۡقَالِينَ

Він сказав: «Я — один із тих, кому ненависні вчинки ваші

Ayah 168

رَبِّ نَجِّنِي وَأَهۡلِي مِمَّا يَعۡمَلُونَ

Господи! Врятуй мене й родину мою від того, що роблять вони!»

Ayah 169

فَنَجَّيۡنَٰهُ وَأَهۡلَهُۥٓ أَجۡمَعِينَ

Ми врятували його та його родину — всіх

Ayah 170

إِلَّا عَجُوزࣰ ا فِي ٱلۡغَٰبِرِينَ

окрім старої дружини, яка лишилася позаду

Ayah 171

ثُمَّ دَمَّرۡنَا ٱلۡأٓخَرِينَ

Усіх інших Ми знищили

Ayah 172

وَأَمۡطَرۡنَا عَلَيۡهِم مَّطَرࣰ اۖ فَسَآءَ مَطَرُ ٱلۡمُنذَرِينَ

проливши на них дощ. Який поганий цей дощ для тих, кого застерігали

Ayah 173

إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує

Ayah 174

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

Ayah 175

كَذَّبَ أَصۡحَٰبُ لۡـَٔيۡكَةِ ٱلۡمُرۡسَلِينَ

Жителі аль-Айкі вважали посланців брехунами.[CCLXXXIV]

Ayah 176

إِذۡ قَالَ لَهُمۡ شُعَيۡبٌ أَلَا تَتَّقُونَ

Ось їхній брат Шуейб сказав їм: «Невже ви не боїтесь

Ayah 177

إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينࣱ‏

Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри

Ayah 178

فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ

Бійтесь Аллага й коріться мені

Ayah 179

وَمَآ أَسۡـَٔلُكُمۡ عَلَيۡهِ مِنۡ أَجۡرٍۖ إِنۡ أَجۡرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів

Ayah 180

۞أَوۡفُواْ ٱلۡكَيۡلَ وَلَا تَكُونُواْ مِنَ ٱلۡمُخۡسِرِينَ

Наповнюйте міру справедливо й не будьте з тих, які завдають іншим збитків

Ayah 181

وَزِنُواْ بِٱلۡقِسۡطَاسِ ٱلۡمُسۡتَقِيمِ

І зважуйте на точних терезах

Ayah 182

وَلَا تَبۡخَسُواْ ٱلنَّاسَ أَشۡيَآءَهُمۡ وَلَا تَعۡثَوۡاْ فِي ٱلۡأَرۡضِ مُفۡسِدِينَ

Не применшуйте того, що належить людям, і не поширюйте безчестя на землі

Ayah 183

وَٱتَّقُواْ ٱلَّذِي خَلَقَكُمۡ وَٱلۡجِبِلَّةَ ٱلۡأَوَّلِينَ

Бійтеся Того, Хто створив і вас, і перші покоління!»

Ayah 184

قَالُوٓاْ إِنَّمَآ أَنتَ مِنَ ٱلۡمُسَحَّرِينَ

Ті відповіли: «Ти тільки один із зачарованих

Ayah 185

وَمَآ أَنتَ إِلَّا بَشَرࣱ مِّثۡلُنَا وَإِن نَّظُنُّكَ لَمِنَ ٱلۡكَٰذِبِينَ

така сама людина, як і ми. Тож ми думаємо, що ти — брехун

Ayah 186

فَأَسۡقِطۡ عَلَيۡنَا كِسَفࣰ ا مِّنَ ٱلسَّمَآءِ إِن كُنتَ مِنَ ٱلصَّٰدِقِينَ

Скинь на нас шматок неба, якщо ти правдивий!»

Ayah 187

قَالَ رَبِّيٓ أَعۡلَمُ بِمَا تَعۡمَلُونَ

Той сказав: «Мій Господь краще знає те, що ви робите!»

Ayah 188

فَكَذَّبُوهُ فَأَخَذَهُمۡ عَذَابُ يَوۡمِ ٱلظُّلَّةِۚ إِنَّهُۥ كَانَ عَذَابَ يَوۡمٍ عَظِيمٍ

Вони визнали його за брехуна і їх вразила кара — у День Тіні! Такою була кара Великого Дня![CCLXXXV]

Ayah 189

إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ

Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує

Ayah 190

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

Ayah 191

وَإِنَّهُۥ لَتَنزِيلُ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ

А це — зіслане Господом світів.[CCLXXXVI]

Ayah 192

نَزَلَ بِهِ ٱلرُّوحُ ٱلۡأَمِينُ

Вірний Дух зійшов із ним

Ayah 193

عَلَىٰ قَلۡبِكَ لِتَكُونَ مِنَ ٱلۡمُنذِرِينَ

на твоє серце, щоб ти був одним із застерігачів

Ayah 194

بِلِسَانٍ عَرَبِيࣲّ مُّبِينࣲ‏

[Зіслане] арабською мовою, зрозумілою

Ayah 195

وَإِنَّهُۥ لَفِي زُبُرِ ٱلۡأَوَّلِينَ

Міститься воно в сувоях давніх народів

Ayah 196

أَوَلَمۡ يَكُن لَّهُمۡ ءَايَةً أَن يَعۡلَمَهُۥ عُلَمَٰٓؤُاْ بَنِيٓ إِسۡرَٰٓءِيلَ

Чи не є знаменням для них те, що його знають учені синів Ісраїля?[CCLXXXVII]

Ayah 197

وَلَوۡ نَزَّلۡنَٰهُ عَلَىٰ بَعۡضِ ٱلۡأَعۡجَمِينَ

Якби Ми зіслали його комусь із чужинців

Ayah 198

فَقَرَأَهُۥ عَلَيۡهِم مَّا كَانُواْ بِهِۦ مُؤۡمِنِينَ

і він прочитав це для них, то вони б не увірували

Ayah 199

كَذَٰلِكَ سَلَكۡنَٰهُ فِي قُلُوبِ ٱلۡمُجۡرِمِينَ

Так Ми вкладаємо [багатобожжя] у серця грішників![CCLXXXVIII]

Ayah 200

لَا يُؤۡمِنُونَ بِهِۦ حَتَّىٰ يَرَوُاْ ٱلۡعَذَابَ ٱلۡأَلِيمَ

Вони не увірують у нього, доки не побачать болісної кари

Ayah 201

فَيَأۡتِيَهُم بَغۡتَةࣰ وَهُمۡ لَا يَشۡعُرُونَ

Вона вразить їх зненацька, так, що вони й не відчують цього

Ayah 202

فَيَقُولُواْ هَلۡ نَحۡنُ مُنظَرُونَ

Тоді вони запитають: «Чи не буде нам відстрочки?»

Ayah 203

أَفَبِعَذَابِنَا يَسۡتَعۡجِلُونَ

Невже вони намагаються прискорити Нашу кару

Ayah 204

أَفَرَءَيۡتَ إِن مَّتَّعۡنَٰهُمۡ سِنِينَ

Чи ти знаєш, що коли Ми дозволимо їм користуватися благами довгі роки

Ayah 205

ثُمَّ جَآءَهُم مَّا كَانُواْ يُوعَدُونَ

а потім до них прийде те, що їм обіцяно

Ayah 206

مَآ أَغۡنَىٰ عَنۡهُم مَّا كَانُواْ يُمَتَّعُونَ

то блага, якими вони користувалися, ніяк не допоможуть їм

Ayah 207

وَمَآ أَهۡلَكۡنَا مِن قَرۡيَةٍ إِلَّا لَهَا مُنذِرُونَ

Ми не знищували жодного селища, де б не було перед цим застерігачів

Ayah 208

ذِكۡرَىٰ وَمَا كُنَّا ظَٰلِمِينَ

із настановою. І Ми не були несправедливі

Ayah 209

وَمَا تَنَزَّلَتۡ بِهِ ٱلشَّيَٰطِينُ

Шайтани не сходили з ним,[CCLXXXIX]

Ayah 210

وَمَا يَنۢبَغِي لَهُمۡ وَمَا يَسۡتَطِيعُونَ

це не личить їм, і неспроможні вони на це

Ayah 211

إِنَّهُمۡ عَنِ ٱلسَّمۡعِ لَمَعۡزُولُونَ

Усунено їх від слухання його

Ayah 212

فَلَا تَدۡعُ مَعَ ٱللَّهِ إِلَٰهًا ءَاخَرَ فَتَكُونَ مِنَ ٱلۡمُعَذَّبِينَ

Не звертайся замість Аллага до іншого бога, інакше будеш серед покараних

Ayah 213

وَأَنذِرۡ عَشِيرَتَكَ ٱلۡأَقۡرَبِينَ

Застерігай своїх найближчих родичів

Ayah 214

وَٱخۡفِضۡ جَنَاحَكَ لِمَنِ ٱتَّبَعَكَ مِنَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ

Накрий своїм крилом віруючих, які пішли за тобою.[CCXC]

Ayah 215

فَإِنۡ عَصَوۡكَ فَقُلۡ إِنِّي بَرِيٓءࣱ مِّمَّا تَعۡمَلُونَ

А якщо вони не послухають тебе, то скажи: «Я не причетний до того, що ви робите!»

Ayah 216

وَتَوَكَّلۡ عَلَى ٱلۡعَزِيزِ ٱلرَّحِيمِ

І покладайся на Величного, Милосердного

Ayah 217

ٱلَّذِي يَرَىٰكَ حِينَ تَقُومُ

Який бачить тебе, коли ти звершуєш молитви

Ayah 218

وَتَقَلُّبَكَ فِي ٱلسَّٰجِدِينَ

і рухаєшся серед тих, які низько вклоняються

Ayah 219

إِنَّهُۥ هُوَ ٱلسَّمِيعُ ٱلۡعَلِيمُ

Воістину, Він — Всечуючий і Всезнаючий

Ayah 220

هَلۡ أُنَبِّئُكُمۡ عَلَىٰ مَن تَنَزَّلُ ٱلشَّيَٰطِينُ

Чи не розповісти вам про того, на кого сходять шайтани

Ayah 221

تَنَزَّلُ عَلَىٰ كُلِّ أَفَّاكٍ أَثِيمࣲ‏

Вони сходять на кожного брехуна, грішника

Ayah 222

يُلۡقُونَ ٱلسَّمۡعَ وَأَكۡثَرُهُمۡ كَٰذِبُونَ

Вони переповідають підслухане, але ж насправді більшість із них – брехуни

Ayah 223

وَٱلشُّعَرَآءُ يَتَّبِعُهُمُ ٱلۡغَاوُۥنَ

А за поетами йдуть тільки ті, що збилися зі шляху

Ayah 224

أَلَمۡ تَرَ أَنَّهُمۡ فِي كُلِّ وَادࣲ يَهِيمُونَ

Невже ти не бачиш, що вони блукають по всіх долинах[CCXCI]

Ayah 225

وَأَنَّهُمۡ يَقُولُونَ مَا لَا يَفۡعَلُونَ

і говорять те, чого не роблять

Ayah 226

إِلَّا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ وَعَمِلُواْ ٱلصَّٰلِحَٰتِ وَذَكَرُواْ ٱللَّهَ كَثِيرࣰ ا وَٱنتَصَرُواْ مِنۢ بَعۡدِ مَا ظُلِمُواْۗ وَسَيَعۡلَمُ ٱلَّذِينَ ظَلَمُوٓاْ أَيَّ مُنقَلَبࣲ يَنقَلِبُونَ

За винятком тих, які увірували, роблять добро, часто згадують Аллага й захищаються, коли з ними вчинили несправедливо. Скоро дізнаються ті, які чинять несправедливо, куди вони повернуться

Ayah 227