Сура Ash-Shu'araa — The Poets
Сура Ash-Shu'araa (The Poets) — 26/114 · 227 аятів. Читайте й слухайте з арабським текстом і українським перекладом.
طسٓمٓ
Та. Сін. Мім
Ayah 1تِلۡكَ ءَايَٰتُ ٱلۡكِتَٰبِ ٱلۡمُبِينِ
Це — знамення ясного Писання
Ayah 2لَعَلَّكَ بَٰخِعࣱ نَّفۡسَكَ أَلَّا يَكُونُواْ مُؤۡمِنِينَ
Можливо, ти побиваєшся через те, що вони не вірують
Ayah 3إِن نَّشَأۡ نُنَزِّلۡ عَلَيۡهِم مِّنَ ٱلسَّمَآءِ ءَايَةࣰ فَظَلَّتۡ أَعۡنَٰقُهُمۡ لَهَا خَٰضِعِينَ
Якщо Ми побажаємо, то зішлемо їм з неба знамення, перед яким вони покірно схилять голови
Ayah 4وَمَا يَأۡتِيهِم مِّن ذِكۡرࣲ مِّنَ ٱلرَّحۡمَٰنِ مُحۡدَثٍ إِلَّا كَانُواْ عَنۡهُ مُعۡرِضِينَ
Що би нового з нагадування Милостивого до них не приходило, вони відвертаються
Ayah 5فَقَدۡ كَذَّبُواْ فَسَيَأۡتِيهِمۡ أَنۢبَٰٓؤُاْ مَا كَانُواْ بِهِۦ يَسۡتَهۡزِءُونَ
Вони визнали це брехнею; до них прийдуть звістки про те, з чого вони глузували
Ayah 6أَوَلَمۡ يَرَوۡاْ إِلَى ٱلۡأَرۡضِ كَمۡ أَنۢبَتۡنَا فِيهَا مِن كُلِّ زَوۡجࣲ كَرِيمٍ
Невже вони не бачать, скільки прекрасних рослин зростили Ми на землі
Ayah 7إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ
Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує
Ayah 8وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Ayah 9وَإِذۡ نَادَىٰ رَبُّكَ مُوسَىٰٓ أَنِ ٱئۡتِ ٱلۡقَوۡمَ ٱلظَّٰلِمِينَ
Ось твій Господь звернувся до Муси: «Іди до несправедливого народу
Ayah 10قَوۡمَ فِرۡعَوۡنَۚ أَلَا يَتَّقُونَ
народу Фірауна. Невже вони не матимуть страху?»
Ayah 11قَالَ رَبِّ إِنِّيٓ أَخَافُ أَن يُكَذِّبُونِ
Сказав [Муса]: «Я боюся, що вони вважатимуть мене за брехуна
Ayah 12وَيَضِيقُ صَدۡرِي وَلَا يَنطَلِقُ لِسَانِي فَأَرۡسِلۡ إِلَىٰ هَٰرُونَ
що стиснеться серце моє і не розв’яжеться язик мій. Відішли когось по Гаруна
Ayah 13وَلَهُمۡ عَلَيَّ ذَنۢبࣱ فَأَخَافُ أَن يَقۡتُلُونِ
Відповідаю перед ними за провину й боюся, що вони мене вб’ють!»[CCLXXIX]
Ayah 14قَالَ كَلَّاۖ فَٱذۡهَبَا بِـَٔايَٰتِنَآۖ إِنَّا مَعَكُم مُّسۡتَمِعُونَ
Аллаг сказав: «Ні! Рушайте обидва з Моїми знаменнями! Ми будемо з вами й будемо слухати
Ayah 15فَأۡتِيَا فِرۡعَوۡنَ فَقُولَآ إِنَّا رَسُولُ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ
Ідіть до Фірауна й скажіть: «Господь світів послав нас
Ayah 16أَنۡ أَرۡسِلۡ مَعَنَا بَنِيٓ إِسۡرَٰٓءِيلَ
щоб ти відпустив із нами синів Ісраїля!»
Ayah 17قَالَ أَلَمۡ نُرَبِّكَ فِينَا وَلِيدࣰ ا وَلَبِثۡتَ فِينَا مِنۡ عُمُرِكَ سِنِينَ
[Фіраун] сказав: «Чи не ми виховували тебе з дитинства? Чи не серед нас ти пробув багато років
Ayah 18وَفَعَلۡتَ فَعۡلَتَكَ ٱلَّتِي فَعَلۡتَ وَأَنتَ مِنَ ٱلۡكَٰفِرِينَ
а потім зробив те, що зробив? Ти — один із невдячних!»[CCLXXX]
Ayah 19قَالَ فَعَلۡتُهَآ إِذࣰ ا وَأَنَا۠ مِنَ ٱلضَّآلِّينَ
[Муса] відповів: «Я зробив це, коли ще блукав в омані
Ayah 20فَفَرَرۡتُ مِنكُمۡ لَمَّا خِفۡتُكُمۡ فَوَهَبَ لِي رَبِّي حُكۡمࣰ ا وَجَعَلَنِي مِنَ ٱلۡمُرۡسَلِينَ
я втік звідси, коли злякався вас, але мій Господь дарував мені розсуд та зробив мене посланцем
Ayah 21وَتِلۡكَ نِعۡمَةࣱ تَمُنُّهَا عَلَيَّ أَنۡ عَبَّدتَّ بَنِيٓ إِسۡرَٰٓءِيلَ
А милість, якою ти мені дорікаєш — те, що ти зробив синів Ісраїля рабами!»
Ayah 22قَالَ فِرۡعَوۡنُ وَمَا رَبُّ ٱلۡعَٰلَمِينَ
Фіраун сказав: «А що таке Господь світів?»
Ayah 23قَالَ رَبُّ ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَٱلۡأَرۡضِ وَمَا بَيۡنَهُمَآۖ إِن كُنتُم مُّوقِنِينَ
[Муса] відповів: «Господь небес, землі й того, що між ними, якщо ви впевнені!»
Ayah 24قَالَ لِمَنۡ حَوۡلَهُۥٓ أَلَا تَسۡتَمِعُونَ
Тоді [Фіраун] сказав тим, хто був поруч: «Ви чуєте?!»
Ayah 25قَالَ رَبُّكُمۡ وَرَبُّ ءَابَآئِكُمُ ٱلۡأَوَّلِينَ
[Муса] сказав: «Ваш Господь і Господь ваших прабатьків!»
Ayah 26قَالَ إِنَّ رَسُولَكُمُ ٱلَّذِيٓ أُرۡسِلَ إِلَيۡكُمۡ لَمَجۡنُونࣱ
[Фіраун] сказав: «Воістину, посланець, якого послано до вас — божевільний!»
Ayah 27قَالَ رَبُّ ٱلۡمَشۡرِقِ وَٱلۡمَغۡرِبِ وَمَا بَيۡنَهُمَآۖ إِن كُنتُمۡ تَعۡقِلُونَ
[Муса] сказав: «Господь сходу, заходу й того, що між ними, якщо ви розумієте!»
Ayah 28قَالَ لَئِنِ ٱتَّخَذۡتَ إِلَٰهًا غَيۡرِي لَأَجۡعَلَنَّكَ مِنَ ٱلۡمَسۡجُونِينَ
[Фіраун] сказав: «Якщо ти поклонятимешся замість мене іншому богу, я кину тебе до в’язниці!»
Ayah 29قَالَ أَوَلَوۡ جِئۡتُكَ بِشَيۡءࣲ مُّبِينࣲ
[Муса] спитав: «А якщо я покажу тобі щось дійсне?»
Ayah 30قَالَ فَأۡتِ بِهِۦٓ إِن كُنتَ مِنَ ٱلصَّٰدِقِينَ
[Фіраун] відповів: «Покажи це, якщо ти правдивий!»
Ayah 31فَأَلۡقَىٰ عَصَاهُ فَإِذَا هِيَ ثُعۡبَانࣱ مُّبِينࣱ
Той кинув свою палицю й вона стала справжнім змієм
Ayah 32وَنَزَعَ يَدَهُۥ فَإِذَا هِيَ بَيۡضَآءُ لِلنَّٰظِرِينَ
Він витягнув свою руку й вона стала чистою для тих, хто дивився на неї
Ayah 33قَالَ لِلۡمَلَإِ حَوۡلَهُۥٓ إِنَّ هَٰذَا لَسَٰحِرٌ عَلِيمࣱ
Наближені [Фірауна] сказали: «Воістину, він — знаючий чаклун
Ayah 34يُرِيدُ أَن يُخۡرِجَكُم مِّنۡ أَرۡضِكُم بِسِحۡرِهِۦ فَمَاذَا تَأۡمُرُونَ
Він прагне вигнати вас із землі вашої! Що ж ви порадите?»
Ayah 35قَالُوٓاْ أَرۡجِهۡ وَأَخَاهُ وَٱبۡعَثۡ فِي ٱلۡمَدَآئِنِ حَٰشِرِينَ
Інші відповіли: «Дай час йому та його брату, й розішли по містах вісників
Ayah 36يَأۡتُوكَ بِكُلِّ سَحَّارٍ عَلِيمࣲ
які приведуть до тебе всіх знаючих чаклунів!»
Ayah 37فَجُمِعَ ٱلسَّحَرَةُ لِمِيقَٰتِ يَوۡمࣲ مَّعۡلُومࣲ
Усіх чаклунів зібрали у визначений час, у визначений день
Ayah 38وَقِيلَ لِلنَّاسِ هَلۡ أَنتُم مُّجۡتَمِعُونَ
Людей спитали: «Чи ви зібралися
Ayah 39لَعَلَّنَا نَتَّبِعُ ٱلسَّحَرَةَ إِن كَانُواْ هُمُ ٱلۡغَٰلِبِينَ
Можливо, нам слід піти за чаклунами, якщо вони переможуть»
Ayah 40فَلَمَّا جَآءَ ٱلسَّحَرَةُ قَالُواْ لِفِرۡعَوۡنَ أَئِنَّ لَنَا لَأَجۡرًا إِن كُنَّا نَحۡنُ ٱلۡغَٰلِبِينَ
Коли прийшли чаклуни, то запитали у Фірауна: «Чи буде для нас винагорода, якщо ми переможемо?»
Ayah 41قَالَ نَعَمۡ وَإِنَّكُمۡ إِذࣰ ا لَّمِنَ ٱلۡمُقَرَّبِينَ
Той відповів: «Так, і ви будете одними з наближених!»
Ayah 42قَالَ لَهُم مُّوسَىٰٓ أَلۡقُواْ مَآ أَنتُم مُّلۡقُونَ
Муса сказав їм: «Тож кидайте, що маєте кидати!»
Ayah 43فَأَلۡقَوۡاْ حِبَالَهُمۡ وَعِصِيَّهُمۡ وَقَالُواْ بِعِزَّةِ فِرۡعَوۡنَ إِنَّا لَنَحۡنُ ٱلۡغَٰلِبُونَ
Вони кинули свої мотузки й палиці та сказали: «Присягаємося могутністю Фірауна, що ми неодмінно переможемо!»
Ayah 44فَأَلۡقَىٰ مُوسَىٰ عَصَاهُ فَإِذَا هِيَ تَلۡقَفُ مَا يَأۡفِكُونَ
Муса кинув свою палицю. І вона проковтнула те, що вони вигадували
Ayah 45فَأُلۡقِيَ ٱلسَّحَرَةُ سَٰجِدِينَ
Тоді чаклуни впали ниць
Ayah 46قَالُوٓاْ ءَامَنَّا بِرَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ
Вони сказали: «Ми увірували в Господа світів
Ayah 47رَبِّ مُوسَىٰ وَهَٰرُونَ
Господа Муси та Гаруна!»
Ayah 48قَالَ ءَامَنتُمۡ لَهُۥ قَبۡلَ أَنۡ ءَاذَنَ لَكُمۡۖ إِنَّهُۥ لَكَبِيرُكُمُ ٱلَّذِي عَلَّمَكُمُ ٱلسِّحۡرَ فَلَسَوۡفَ تَعۡلَمُونَۚ لَأُقَطِّعَنَّ أَيۡدِيَكُمۡ وَأَرۡجُلَكُم مِّنۡ خِلَٰفࣲ وَلَأُصَلِّبَنَّكُمۡ أَجۡمَعِينَ
[Фіраун] сказав: «Невже ви довірилися йому без мого дозволу?! Воістину, він — ваш наставник, який навчив вас чарів! Я накажу відрубати вам руки й ноги та розіп’ята вас усіх!»
Ayah 49قَالُواْ لَا ضَيۡرَۖ إِنَّآ إِلَىٰ رَبِّنَا مُنقَلِبُونَ
Ті відповіли: «Не буде в цьому лиха! Воістину, ми повернемося до Господа свого
Ayah 50إِنَّا نَطۡمَعُ أَن يَغۡفِرَ لَنَا رَبُّنَا خَطَٰيَٰنَآ أَن كُنَّآ أَوَّلَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ
Ми сподіваємося, що Він простить нам гріхи наші за те, що ми стали першими віруючими!»
Ayah 51۞وَأَوۡحَيۡنَآ إِلَىٰ مُوسَىٰٓ أَنۡ أَسۡرِ بِعِبَادِيٓ إِنَّكُم مُّتَّبَعُونَ
Ми відкрили Мусі: «Вийди вночі разом із Моїми рабами, адже вас будуть переслідувати!»
Ayah 52فَأَرۡسَلَ فِرۡعَوۡنُ فِي ٱلۡمَدَآئِنِ حَٰشِرِينَ
Фіраун послав глашатаїв до всіх міст
Ayah 53إِنَّ هَٰٓؤُلَآءِ لَشِرۡذِمَةࣱ قَلِيلُونَ
«Воістину, цих людей небагато![CCLXXXI]
Ayah 54وَإِنَّهُمۡ لَنَا لَغَآئِظُونَ
Вони розлютили нас
Ayah 55وَإِنَّا لَجَمِيعٌ حَٰذِرُونَ
Воістину, ми всі маємо бути напоготові!»
Ayah 56فَأَخۡرَجۡنَٰهُم مِّن جَنَّٰتࣲ وَعُيُونࣲ
Ми відібрали в них сади й джерела
Ayah 57وَكُنُوزࣲ وَمَقَامࣲ كَرِيمࣲ
скарби та прекрасні місця
Ayah 58كَذَٰلِكَۖ وَأَوۡرَثۡنَٰهَا بَنِيٓ إِسۡرَٰٓءِيلَ
Так! Ми передали це все синам Ісраїля
Ayah 59فَأَتۡبَعُوهُم مُّشۡرِقِينَ
На світанку вони рушили за ними
Ayah 60فَلَمَّا تَرَٰٓءَا ٱلۡجَمۡعَانِ قَالَ أَصۡحَٰبُ مُوسَىٰٓ إِنَّا لَمُدۡرَكُونَ
Коли дві групи побачили одна одну, прибічники Муси сказали: «Воістину, нас упіймають!»
Ayah 61قَالَ كَلَّآۖ إِنَّ مَعِيَ رَبِّي سَيَهۡدِينِ
Той сказав: «Ні! Воістину, зі мною Господь мій, Який вкаже мені прямий шлях!»
Ayah 62فَأَوۡحَيۡنَآ إِلَىٰ مُوسَىٰٓ أَنِ ٱضۡرِب بِّعَصَاكَ ٱلۡبَحۡرَۖ فَٱنفَلَقَ فَكَانَ كُلُّ فِرۡقࣲ كَٱلطَّوۡدِ ٱلۡعَظِيمِ
Тоді Ми відкрили Мусі: «Удар своєю палицею по морю!» Воно розділилося, а кожна частина була наче висока гора
Ayah 63وَأَزۡلَفۡنَا ثَمَّ ٱلۡأٓخَرِينَ
Ми дозволили наблизитися іншим
Ayah 64وَأَنجَيۡنَا مُوسَىٰ وَمَن مَّعَهُۥٓ أَجۡمَعِينَ
а потім урятували Мусу та всіх, хто був із ним
Ayah 65ثُمَّ أَغۡرَقۡنَا ٱلۡأٓخَرِينَ
А тих інших Ми втопили
Ayah 66إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ
Воістину, в цьому — знамення, але більшість із них не вірує
Ayah 67وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Ayah 68وَٱتۡلُ عَلَيۡهِمۡ نَبَأَ إِبۡرَٰهِيمَ
Прочитай їм історію про Ібрагіма
Ayah 69إِذۡ قَالَ لِأَبِيهِ وَقَوۡمِهِۦ مَا تَعۡبُدُونَ
Ось він сказав батькові та своєму народові: «Кому ви поклоняєтеся?»
Ayah 70قَالُواْ نَعۡبُدُ أَصۡنَامࣰ ا فَنَظَلُّ لَهَا عَٰكِفِينَ
Ті сказали: «Ми поклоняємося ідолам та цілком віддані їм!»
Ayah 71قَالَ هَلۡ يَسۡمَعُونَكُمۡ إِذۡ تَدۡعُونَ
Він спитав: «Невже вони чують вас, коли ви кличете їх
Ayah 72أَوۡ يَنفَعُونَكُمۡ أَوۡ يَضُرُّونَ
приносять вам користь чи завдають лиха?»
Ayah 73قَالُواْ بَلۡ وَجَدۡنَآ ءَابَآءَنَا كَذَٰلِكَ يَفۡعَلُونَ
Ті сказали: «Але ми знаємо, що це робили наші батьки!»
Ayah 74قَالَ أَفَرَءَيۡتُم مَّا كُنتُمۡ تَعۡبُدُونَ
[Ібрагім] сказав: «Чи бачили ви, чому поклоняєтеся
Ayah 75أَنتُمۡ وَءَابَآؤُكُمُ ٱلۡأَقۡدَمُونَ
ви та ваші прабатьки
Ayah 76فَإِنَّهُمۡ عَدُوࣱّ لِّيٓ إِلَّا رَبَّ ٱلۡعَٰلَمِينَ
Це все Мої вороги, крім Господа світів
Ayah 77ٱلَّذِي خَلَقَنِي فَهُوَ يَهۡدِينِ
Який мене створив і веде прямим шляхом
Ayah 78وَٱلَّذِي هُوَ يُطۡعِمُنِي وَيَسۡقِينِ
Який мене годує та поїть
Ayah 79وَإِذَا مَرِضۡتُ فَهُوَ يَشۡفِينِ
зцілює мене, коли я хворію
Ayah 80وَٱلَّذِي يُمِيتُنِي ثُمَّ يُحۡيِينِ
Який умертвить мене, а потім оживить
Ayah 81وَٱلَّذِيٓ أَطۡمَعُ أَن يَغۡفِرَ لِي خَطِيٓـَٔتِي يَوۡمَ ٱلدِّينِ
Який, сподіваюсь, в Судний День простить мої гріхи
Ayah 82رَبِّ هَبۡ لِي حُكۡمࣰ ا وَأَلۡحِقۡنِي بِٱلصَّٰلِحِينَ
Господи! Даруй Мені знання та возз’єднай мене з праведниками
Ayah 83وَٱجۡعَل لِّي لِسَانَ صِدۡقࣲ فِي ٱلۡأٓخِرِينَ
Залиш про мене добру славу в наступних поколіннях
Ayah 84وَٱجۡعَلۡنِي مِن وَرَثَةِ جَنَّةِ ٱلنَّعِيمِ
Зроби Мене одним зі спадкоємців саду блаженства
Ayah 85وَٱغۡفِرۡ لِأَبِيٓ إِنَّهُۥ كَانَ مِنَ ٱلضَّآلِّينَ
І прости мого батька, бо він заблукав
Ayah 86وَلَا تُخۡزِنِي يَوۡمَ يُبۡعَثُونَ
І не ганьби мене в День, коли всі воскреснуть
Ayah 87يَوۡمَ لَا يَنفَعُ مَالࣱ وَلَا بَنُونَ
День, коли не допоможе ні майно, ні діти
Ayah 88إِلَّا مَنۡ أَتَى ٱللَّهَ بِقَلۡبࣲ سَلِيمࣲ
а лише чисте серце, з яким хтось прийде до Аллага!»
Ayah 89وَأُزۡلِفَتِ ٱلۡجَنَّةُ لِلۡمُتَّقِينَ
Рай наблизиться до богобоязливих
Ayah 90وَبُرِّزَتِ ٱلۡجَحِيمُ لِلۡغَاوِينَ
а ті, які збилися зі шляху, ясно побачать пекло
Ayah 91وَقِيلَ لَهُمۡ أَيۡنَ مَا كُنتُمۡ تَعۡبُدُونَ
Їх запитають: «Де ж ті, кому ви поклонялися
Ayah 92مِن دُونِ ٱللَّهِ هَلۡ يَنصُرُونَكُمۡ أَوۡ يَنتَصِرُونَ
замість Аллага? Невже вони допоможуть вам чи собі?»
Ayah 93فَكُبۡكِبُواْ فِيهَا هُمۡ وَٱلۡغَاوُۥنَ
Їх скинуть туди — разом із тими, які збилися зі шляху
Ayah 94وَجُنُودُ إِبۡلِيسَ أَجۡمَعُونَ
а також всім військом Ібліса
Ayah 95قَالُواْ وَهُمۡ فِيهَا يَخۡتَصِمُونَ
Сперечаючись, вони скажуть одне одному
Ayah 96تَٱللَّهِ إِن كُنَّا لَفِي ضَلَٰلࣲ مُّبِينٍ
«Клянемося Аллагом, ми були в явній омані
Ayah 97إِذۡ نُسَوِّيكُم بِرَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ
коли вважали вас рівними Господу світів
Ayah 98وَمَآ أَضَلَّنَآ إِلَّا ٱلۡمُجۡرِمُونَ
Це грішники збили нас зі шляху
Ayah 99فَمَا لَنَا مِن شَٰفِعِينَ
і немає в нас ні заступників
Ayah 100وَلَا صَدِيقٍ حَمِيمࣲ
ні близьких друзів
Ayah 101فَلَوۡ أَنَّ لَنَا كَرَّةࣰ فَنَكُونَ مِنَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ
Якби ми могли повернутися, то були б віруючими!»
Ayah 102إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ
Воістину, в цьому знамення! Але більшість із них не вірує
Ayah 103وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Ayah 104كَذَّبَتۡ قَوۡمُ نُوحٍ ٱلۡمُرۡسَلِينَ
Народ Нуха вважав посланців брехунами
Ayah 105إِذۡ قَالَ لَهُمۡ أَخُوهُمۡ نُوحٌ أَلَا تَتَّقُونَ
Ось їхній брат Нух сказав їм: «Невже ви не боїтесь
Ayah 106إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينࣱ
Я — посланець до вас, який гідний довіри
Ayah 107فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ
Бійтесь Аллага й коріться мені
Ayah 108وَمَآ أَسۡـَٔلُكُمۡ عَلَيۡهِ مِنۡ أَجۡرٍۖ إِنۡ أَجۡرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ
Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів
Ayah 109فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ
Бійтесь Аллага й коріться мені!»
Ayah 110۞قَالُوٓاْ أَنُؤۡمِنُ لَكَ وَٱتَّبَعَكَ ٱلۡأَرۡذَلُونَ
Ті відповіли: «Невже ми повіримо тобі, якщо за тобою пішли найжалюгідніші?»
Ayah 111قَالَ وَمَا عِلۡمِي بِمَا كَانُواْ يَعۡمَلُونَ
Він сказав: «Не мені знати про те, що вони роблять
Ayah 112إِنۡ حِسَابُهُمۡ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّيۖ لَوۡ تَشۡعُرُونَ
Їм відплатить тільки Аллаг, якби ви тільки знали про це
Ayah 113وَمَآ أَنَا۠ بِطَارِدِ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ
А я не проганятиму віруючих
Ayah 114إِنۡ أَنَا۠ إِلَّا نَذِيرࣱ مُّبِينࣱ
Адже я — тільки ясний застерігач!»
Ayah 115قَالُواْ لَئِن لَّمۡ تَنتَهِ يَٰنُوحُ لَتَكُونَنَّ مِنَ ٱلۡمَرۡجُومِينَ
Вони сказали: «Нуху! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із каменованих!»
Ayah 116قَالَ رَبِّ إِنَّ قَوۡمِي كَذَّبُونِ
Він сказав: «Господи! Воістину, мій народ визнав мене за брехуна
Ayah 117فَٱفۡتَحۡ بَيۡنِي وَبَيۡنَهُمۡ فَتۡحࣰ ا وَنَجِّنِي وَمَن مَّعِيَ مِنَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ
Тож розсуди між нами та врятуй мене й тих віруючих, які зі мною!»
Ayah 118فَأَنجَيۡنَٰهُ وَمَن مَّعَهُۥ فِي ٱلۡفُلۡكِ ٱلۡمَشۡحُونِ
Ми врятували його й тих, хто був із ним, у переповненому ковчегу
Ayah 119ثُمَّ أَغۡرَقۡنَا بَعۡدُ ٱلۡبَاقِينَ
а потім утопили всіх інших
Ayah 120إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ
Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує
Ayah 121وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ
Воістину, Твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Ayah 122كَذَّبَتۡ عَادٌ ٱلۡمُرۡسَلِينَ
Адити визнали посланців брехунами
Ayah 123إِذۡ قَالَ لَهُمۡ أَخُوهُمۡ هُودٌ أَلَا تَتَّقُونَ
Ось їхній брат Гуд сказав їм: «Невже ви не боїтесь
Ayah 124إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينࣱ
Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри
Ayah 125فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ
Бійтесь Аллага й коріться мені
Ayah 126وَمَآ أَسۡـَٔلُكُمۡ عَلَيۡهِ مِنۡ أَجۡرٍۖ إِنۡ أَجۡرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ
Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів
Ayah 127أَتَبۡنُونَ بِكُلِّ رِيعٍ ءَايَةࣰ تَعۡبَثُونَ
Невже ви будете марно ставити знаки на кожному пагорбі[CCLXXXII]
Ayah 128وَتَتَّخِذُونَ مَصَانِعَ لَعَلَّكُمۡ تَخۡلُدُونَ
й зводити високі споруди, наче ви житимете вічно
Ayah 129وَإِذَا بَطَشۡتُم بَطَشۡتُمۡ جَبَّارِينَ
й чинити насильство над людьми, як тирани
Ayah 130فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ
Бійтесь Аллага й коріться мені
Ayah 131وَٱتَّقُواْ ٱلَّذِيٓ أَمَدَّكُم بِمَا تَعۡلَمُونَ
Бійтеся Того, Хто допоміг вам тим, що вам відомо
Ayah 132أَمَدَّكُم بِأَنۡعَٰمࣲ وَبَنِينَ
допоміг вам худобою та синами
Ayah 133وَجَنَّٰتࣲ وَعُيُونٍ
садами та джерелами
Ayah 134إِنِّيٓ أَخَافُ عَلَيۡكُمۡ عَذَابَ يَوۡمٍ عَظِيمࣲ
І я боюся, що вас спіткає кара у Великий День!»
Ayah 135قَالُواْ سَوَآءٌ عَلَيۡنَآ أَوَعَظۡتَ أَمۡ لَمۡ تَكُن مِّنَ ٱلۡوَٰعِظِينَ
Ті відповіли: «Байдуже нам, чи ти будеш нас повчати, чи ти не будеш із тими, які повчають
Ayah 136إِنۡ هَٰذَآ إِلَّا خُلُقُ ٱلۡأَوَّلِينَ
Це лише звичаї давніх поколінь
Ayah 137وَمَا نَحۡنُ بِمُعَذَّبِينَ
і ми не будемо покарані!»
Ayah 138فَكَذَّبُوهُ فَأَهۡلَكۡنَٰهُمۡۚ إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ
Вони вважали його брехуном, тож Ми знищили їх! Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує
Ayah 139وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Ayah 140كَذَّبَتۡ ثَمُودُ ٱلۡمُرۡسَلِينَ
Самудити вважали посланців брехунами
Ayah 141إِذۡ قَالَ لَهُمۡ أَخُوهُمۡ صَٰلِحٌ أَلَا تَتَّقُونَ
Ось їхній брат Саліх сказав їм: «Невже ви не боїтесь
Ayah 142إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينࣱ
Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри
Ayah 143فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ
Бійтесь Аллага й коріться мені
Ayah 144وَمَآ أَسۡـَٔلُكُمۡ عَلَيۡهِ مِنۡ أَجۡرٍۖ إِنۡ أَجۡرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ
Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів
Ayah 145أَتُتۡرَكُونَ فِي مَا هَٰهُنَآ ءَامِنِينَ
Невже вас залишать у безпеці серед усього, що тут
Ayah 146فِي جَنَّٰتࣲ وَعُيُونࣲ
садів і джерел
Ayah 147وَزُرُوعࣲ وَنَخۡلࣲ طَلۡعُهَا هَضِيمࣱ
посівів та пальм із ніжними плодами
Ayah 148وَتَنۡحِتُونَ مِنَ ٱلۡجِبَالِ بُيُوتࣰ ا فَٰرِهِينَ
й ви будете вправно висікати житла в горах
Ayah 149فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ
Бійтесь Аллага й коріться мені
Ayah 150وَلَا تُطِيعُوٓاْ أَمۡرَ ٱلۡمُسۡرِفِينَ
і не коріться наказу злочинців
Ayah 151ٱلَّذِينَ يُفۡسِدُونَ فِي ٱلۡأَرۡضِ وَلَا يُصۡلِحُونَ
які поширюють безчестя на землі й нічого не покращують»
Ayah 152قَالُوٓاْ إِنَّمَآ أَنتَ مِنَ ٱلۡمُسَحَّرِينَ
Ті відповіли: «Ти лише один із зачарованих
Ayah 153مَآ أَنتَ إِلَّا بَشَرࣱ مِّثۡلُنَا فَأۡتِ بِـَٔايَةٍ إِن كُنتَ مِنَ ٱلصَّٰدِقِينَ
така сама людина, як і ми. Покажи нам знамення, якщо ти один із правдивих!»
Ayah 154قَالَ هَٰذِهِۦ نَاقَةࣱ لَّهَا شِرۡبࣱ وَلَكُمۡ شِرۡبُ يَوۡمࣲ مَّعۡلُومࣲ
Той сказав: «Ось воно — верблюдиця! Вона питиме воду і ви питимете воду у визначені дні
Ayah 155وَلَا تَمَسُّوهَا بِسُوٓءࣲ فَيَأۡخُذَكُمۡ عَذَابُ يَوۡمٍ عَظِيمࣲ
Не завдавайте їй шкоди, інакше спіткає вас кара у Великий День!»
Ayah 156فَعَقَرُوهَا فَأَصۡبَحُواْ نَٰدِمِينَ
Вони підрізали її жили й пошкодували про це
Ayah 157فَأَخَذَهُمُ ٱلۡعَذَابُۚ إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ
Спіткала їх кара! Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує
Ayah 158وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Ayah 159كَذَّبَتۡ قَوۡمُ لُوطٍ ٱلۡمُرۡسَلِينَ
Народ Люта вважав посланців за брехунів
Ayah 160إِذۡ قَالَ لَهُمۡ أَخُوهُمۡ لُوطٌ أَلَا تَتَّقُونَ
Ось їхній брат Лют сказав їм: «Невже ви не боїтесь
Ayah 161إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينࣱ
Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри
Ayah 162فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ
Бійтесь Аллага й коріться мені
Ayah 163وَمَآ أَسۡـَٔلُكُمۡ عَلَيۡهِ مِنۡ أَجۡرٍۖ إِنۡ أَجۡرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ
Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів
Ayah 164أَتَأۡتُونَ ٱلذُّكۡرَانَ مِنَ ٱلۡعَٰلَمِينَ
Невже ви ходитимете до чоловіків зі світів,[CCLXXXIII]
Ayah 165وَتَذَرُونَ مَا خَلَقَ لَكُمۡ رَبُّكُم مِّنۡ أَزۡوَٰجِكُمۚ بَلۡ أَنتُمۡ قَوۡمٌ عَادُونَ
залишаючи дружин, створених для вас Господом вашим? Та ж ні, ви — злочинний народ!»
Ayah 166قَالُواْ لَئِن لَّمۡ تَنتَهِ يَٰلُوطُ لَتَكُونَنَّ مِنَ ٱلۡمُخۡرَجِينَ
Ті відповіли: «Люте! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із вигнанців!»
Ayah 167قَالَ إِنِّي لِعَمَلِكُم مِّنَ ٱلۡقَالِينَ
Він сказав: «Я — один із тих, кому ненависні вчинки ваші
Ayah 168رَبِّ نَجِّنِي وَأَهۡلِي مِمَّا يَعۡمَلُونَ
Господи! Врятуй мене й родину мою від того, що роблять вони!»
Ayah 169فَنَجَّيۡنَٰهُ وَأَهۡلَهُۥٓ أَجۡمَعِينَ
Ми врятували його та його родину — всіх
Ayah 170إِلَّا عَجُوزࣰ ا فِي ٱلۡغَٰبِرِينَ
окрім старої дружини, яка лишилася позаду
Ayah 171ثُمَّ دَمَّرۡنَا ٱلۡأٓخَرِينَ
Усіх інших Ми знищили
Ayah 172وَأَمۡطَرۡنَا عَلَيۡهِم مَّطَرࣰ اۖ فَسَآءَ مَطَرُ ٱلۡمُنذَرِينَ
проливши на них дощ. Який поганий цей дощ для тих, кого застерігали
Ayah 173إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ
Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує
Ayah 174وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Ayah 175كَذَّبَ أَصۡحَٰبُ لۡـَٔيۡكَةِ ٱلۡمُرۡسَلِينَ
Жителі аль-Айкі вважали посланців брехунами.[CCLXXXIV]
Ayah 176إِذۡ قَالَ لَهُمۡ شُعَيۡبٌ أَلَا تَتَّقُونَ
Ось їхній брат Шуейб сказав їм: «Невже ви не боїтесь
Ayah 177إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينࣱ
Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри
Ayah 178فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ
Бійтесь Аллага й коріться мені
Ayah 179وَمَآ أَسۡـَٔلُكُمۡ عَلَيۡهِ مِنۡ أَجۡرٍۖ إِنۡ أَجۡرِيَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ
Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів
Ayah 180۞أَوۡفُواْ ٱلۡكَيۡلَ وَلَا تَكُونُواْ مِنَ ٱلۡمُخۡسِرِينَ
Наповнюйте міру справедливо й не будьте з тих, які завдають іншим збитків
Ayah 181وَزِنُواْ بِٱلۡقِسۡطَاسِ ٱلۡمُسۡتَقِيمِ
І зважуйте на точних терезах
Ayah 182وَلَا تَبۡخَسُواْ ٱلنَّاسَ أَشۡيَآءَهُمۡ وَلَا تَعۡثَوۡاْ فِي ٱلۡأَرۡضِ مُفۡسِدِينَ
Не применшуйте того, що належить людям, і не поширюйте безчестя на землі
Ayah 183وَٱتَّقُواْ ٱلَّذِي خَلَقَكُمۡ وَٱلۡجِبِلَّةَ ٱلۡأَوَّلِينَ
Бійтеся Того, Хто створив і вас, і перші покоління!»
Ayah 184قَالُوٓاْ إِنَّمَآ أَنتَ مِنَ ٱلۡمُسَحَّرِينَ
Ті відповіли: «Ти тільки один із зачарованих
Ayah 185وَمَآ أَنتَ إِلَّا بَشَرࣱ مِّثۡلُنَا وَإِن نَّظُنُّكَ لَمِنَ ٱلۡكَٰذِبِينَ
така сама людина, як і ми. Тож ми думаємо, що ти — брехун
Ayah 186فَأَسۡقِطۡ عَلَيۡنَا كِسَفࣰ ا مِّنَ ٱلسَّمَآءِ إِن كُنتَ مِنَ ٱلصَّٰدِقِينَ
Скинь на нас шматок неба, якщо ти правдивий!»
Ayah 187قَالَ رَبِّيٓ أَعۡلَمُ بِمَا تَعۡمَلُونَ
Той сказав: «Мій Господь краще знає те, що ви робите!»
Ayah 188فَكَذَّبُوهُ فَأَخَذَهُمۡ عَذَابُ يَوۡمِ ٱلظُّلَّةِۚ إِنَّهُۥ كَانَ عَذَابَ يَوۡمٍ عَظِيمٍ
Вони визнали його за брехуна і їх вразила кара — у День Тіні! Такою була кара Великого Дня![CCLXXXV]
Ayah 189إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَأٓيَةࣰۖ وَمَا كَانَ أَكۡثَرُهُم مُّؤۡمِنِينَ
Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує
Ayah 190وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
Ayah 191وَإِنَّهُۥ لَتَنزِيلُ رَبِّ ٱلۡعَٰلَمِينَ
А це — зіслане Господом світів.[CCLXXXVI]
Ayah 192نَزَلَ بِهِ ٱلرُّوحُ ٱلۡأَمِينُ
Вірний Дух зійшов із ним
Ayah 193عَلَىٰ قَلۡبِكَ لِتَكُونَ مِنَ ٱلۡمُنذِرِينَ
на твоє серце, щоб ти був одним із застерігачів
Ayah 194بِلِسَانٍ عَرَبِيࣲّ مُّبِينࣲ
[Зіслане] арабською мовою, зрозумілою
Ayah 195وَإِنَّهُۥ لَفِي زُبُرِ ٱلۡأَوَّلِينَ
Міститься воно в сувоях давніх народів
Ayah 196أَوَلَمۡ يَكُن لَّهُمۡ ءَايَةً أَن يَعۡلَمَهُۥ عُلَمَٰٓؤُاْ بَنِيٓ إِسۡرَٰٓءِيلَ
Чи не є знаменням для них те, що його знають учені синів Ісраїля?[CCLXXXVII]
Ayah 197وَلَوۡ نَزَّلۡنَٰهُ عَلَىٰ بَعۡضِ ٱلۡأَعۡجَمِينَ
Якби Ми зіслали його комусь із чужинців
Ayah 198فَقَرَأَهُۥ عَلَيۡهِم مَّا كَانُواْ بِهِۦ مُؤۡمِنِينَ
і він прочитав це для них, то вони б не увірували
Ayah 199كَذَٰلِكَ سَلَكۡنَٰهُ فِي قُلُوبِ ٱلۡمُجۡرِمِينَ
Так Ми вкладаємо [багатобожжя] у серця грішників![CCLXXXVIII]
Ayah 200لَا يُؤۡمِنُونَ بِهِۦ حَتَّىٰ يَرَوُاْ ٱلۡعَذَابَ ٱلۡأَلِيمَ
Вони не увірують у нього, доки не побачать болісної кари
Ayah 201فَيَأۡتِيَهُم بَغۡتَةࣰ وَهُمۡ لَا يَشۡعُرُونَ
Вона вразить їх зненацька, так, що вони й не відчують цього
Ayah 202فَيَقُولُواْ هَلۡ نَحۡنُ مُنظَرُونَ
Тоді вони запитають: «Чи не буде нам відстрочки?»
Ayah 203أَفَبِعَذَابِنَا يَسۡتَعۡجِلُونَ
Невже вони намагаються прискорити Нашу кару
Ayah 204أَفَرَءَيۡتَ إِن مَّتَّعۡنَٰهُمۡ سِنِينَ
Чи ти знаєш, що коли Ми дозволимо їм користуватися благами довгі роки
Ayah 205ثُمَّ جَآءَهُم مَّا كَانُواْ يُوعَدُونَ
а потім до них прийде те, що їм обіцяно
Ayah 206مَآ أَغۡنَىٰ عَنۡهُم مَّا كَانُواْ يُمَتَّعُونَ
то блага, якими вони користувалися, ніяк не допоможуть їм
Ayah 207وَمَآ أَهۡلَكۡنَا مِن قَرۡيَةٍ إِلَّا لَهَا مُنذِرُونَ
Ми не знищували жодного селища, де б не було перед цим застерігачів
Ayah 208ذِكۡرَىٰ وَمَا كُنَّا ظَٰلِمِينَ
із настановою. І Ми не були несправедливі
Ayah 209وَمَا تَنَزَّلَتۡ بِهِ ٱلشَّيَٰطِينُ
Шайтани не сходили з ним,[CCLXXXIX]
Ayah 210وَمَا يَنۢبَغِي لَهُمۡ وَمَا يَسۡتَطِيعُونَ
це не личить їм, і неспроможні вони на це
Ayah 211إِنَّهُمۡ عَنِ ٱلسَّمۡعِ لَمَعۡزُولُونَ
Усунено їх від слухання його
Ayah 212فَلَا تَدۡعُ مَعَ ٱللَّهِ إِلَٰهًا ءَاخَرَ فَتَكُونَ مِنَ ٱلۡمُعَذَّبِينَ
Не звертайся замість Аллага до іншого бога, інакше будеш серед покараних
Ayah 213وَأَنذِرۡ عَشِيرَتَكَ ٱلۡأَقۡرَبِينَ
Застерігай своїх найближчих родичів
Ayah 214وَٱخۡفِضۡ جَنَاحَكَ لِمَنِ ٱتَّبَعَكَ مِنَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ
Накрий своїм крилом віруючих, які пішли за тобою.[CCXC]
Ayah 215فَإِنۡ عَصَوۡكَ فَقُلۡ إِنِّي بَرِيٓءࣱ مِّمَّا تَعۡمَلُونَ
А якщо вони не послухають тебе, то скажи: «Я не причетний до того, що ви робите!»
Ayah 216وَتَوَكَّلۡ عَلَى ٱلۡعَزِيزِ ٱلرَّحِيمِ
І покладайся на Величного, Милосердного
Ayah 217ٱلَّذِي يَرَىٰكَ حِينَ تَقُومُ
Який бачить тебе, коли ти звершуєш молитви
Ayah 218وَتَقَلُّبَكَ فِي ٱلسَّٰجِدِينَ
і рухаєшся серед тих, які низько вклоняються
Ayah 219إِنَّهُۥ هُوَ ٱلسَّمِيعُ ٱلۡعَلِيمُ
Воістину, Він — Всечуючий і Всезнаючий
Ayah 220هَلۡ أُنَبِّئُكُمۡ عَلَىٰ مَن تَنَزَّلُ ٱلشَّيَٰطِينُ
Чи не розповісти вам про того, на кого сходять шайтани
Ayah 221تَنَزَّلُ عَلَىٰ كُلِّ أَفَّاكٍ أَثِيمࣲ
Вони сходять на кожного брехуна, грішника
Ayah 222يُلۡقُونَ ٱلسَّمۡعَ وَأَكۡثَرُهُمۡ كَٰذِبُونَ
Вони переповідають підслухане, але ж насправді більшість із них – брехуни
Ayah 223وَٱلشُّعَرَآءُ يَتَّبِعُهُمُ ٱلۡغَاوُۥنَ
А за поетами йдуть тільки ті, що збилися зі шляху
Ayah 224أَلَمۡ تَرَ أَنَّهُمۡ فِي كُلِّ وَادࣲ يَهِيمُونَ
Невже ти не бачиш, що вони блукають по всіх долинах[CCXCI]
Ayah 225وَأَنَّهُمۡ يَقُولُونَ مَا لَا يَفۡعَلُونَ
і говорять те, чого не роблять
Ayah 226إِلَّا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ وَعَمِلُواْ ٱلصَّٰلِحَٰتِ وَذَكَرُواْ ٱللَّهَ كَثِيرࣰ ا وَٱنتَصَرُواْ مِنۢ بَعۡدِ مَا ظُلِمُواْۗ وَسَيَعۡلَمُ ٱلَّذِينَ ظَلَمُوٓاْ أَيَّ مُنقَلَبࣲ يَنقَلِبُونَ
За винятком тих, які увірували, роблять добро, часто згадують Аллага й захищаються, коли з ними вчинили несправедливо. Скоро дізнаються ті, які чинять несправедливо, куди вони повернуться
Ayah 227