Сура Adh-Dhaariyat — The Winnowing Winds
Сура Adh-Dhaariyat (The Winnowing Winds) — 51/114 · 60 аятів. Читайте й слухайте з арабським текстом і українським перекладом.
وَٱلذَّٰرِيَٰتِ ذَرۡوࣰ ا
Клянуся тими, які розсіюють![CDXXXIII]
Ayah 1فَٱلۡحَٰمِلَٰتِ وِقۡرࣰ ا
Клянуся тими, які несуть вагу
Ayah 2فَٱلۡجَٰرِيَٰتِ يُسۡرࣰ ا
Клянуся тими, які пливуть легко
Ayah 3فَٱلۡمُقَسِّمَٰتِ أَمۡرًا
Клянуся тими, які розподіляють справи
Ayah 4إِنَّمَا تُوعَدُونَ لَصَادِقࣱ
Воістину, те, що обіцяно вам — правда
Ayah 5وَإِنَّ ٱلدِّينَ لَوَٰقِعࣱ
Суд неодмінно настане
Ayah 6وَٱلسَّمَآءِ ذَاتِ ٱلۡحُبُكِ
Клянуся небом, по якому прокладені шляхи
Ayah 7إِنَّكُمۡ لَفِي قَوۡلࣲ مُّخۡتَلِفࣲ
Воістину, ви сперечаєтесь між собою
Ayah 8يُؤۡفَكُ عَنۡهُ مَنۡ أُفِكَ
Але відвертається від [Корану] той, хто збився зі шляху
Ayah 9قُتِلَ ٱلۡخَرَّٰصُونَ
Нехай же згинуть брехуни
Ayah 10ٱلَّذِينَ هُمۡ فِي غَمۡرَةࣲ سَاهُونَ
і ті, хто перебуває в пітьмі невігластва
Ayah 11يَسۡـَٔلُونَ أَيَّانَ يَوۡمُ ٱلدِّينِ
Вони запитують: «Коли ж настане День Суду?»
Ayah 12يَوۡمَ هُمۡ عَلَى ٱلنَّارِ يُفۡتَنُونَ
У той День вони будуть покарані вогнем
Ayah 13ذُوقُواْ فِتۡنَتَكُمۡ هَٰذَا ٱلَّذِي كُنتُم بِهِۦ تَسۡتَعۡجِلُونَ
Скуштуйте ж вашої кари, яку ви так намагалися прискорити
Ayah 14إِنَّ ٱلۡمُتَّقِينَ فِي جَنَّٰتࣲ وَعُيُونٍ
Воістину, богобоязливі будуть у райських садах, серед джерел
Ayah 15ءَاخِذِينَ مَآ ءَاتَىٰهُمۡ رَبُّهُمۡۚ إِنَّهُمۡ كَانُواْ قَبۡلَ ذَٰلِكَ مُحۡسِنِينَ
отримуючи те, що дарував їм Господь їхній. Воістину, вони за життя були праведниками
Ayah 16كَانُواْ قَلِيلࣰ ا مِّنَ ٱلَّيۡلِ مَا يَهۡجَعُونَ
спали лише малу частину ночі
Ayah 17وَبِٱلۡأَسۡحَارِ هُمۡ يَسۡتَغۡفِرُونَ
а перед світанком вони благали про прощення
Ayah 18وَفِيٓ أَمۡوَٰلِهِمۡ حَقࣱّ لِّلسَّآئِلِ وَٱلۡمَحۡرُومِ
і віддавали частку майна бідняку та вбогому
Ayah 19وَفِي ٱلۡأَرۡضِ ءَايَٰتࣱ لِّلۡمُوقِنِينَ
На землі є знамення для впевнених людей
Ayah 20وَفِيٓ أَنفُسِكُمۡۚ أَفَلَا تُبۡصِرُونَ
а також у вас самих. Невже ви не бачите
Ayah 21وَفِي ٱلسَّمَآءِ رِزۡقُكُمۡ وَمَا تُوعَدُونَ
А на небі — наділ ваш і те, що обіцяно вам
Ayah 22فَوَرَبِّ ٱلسَّمَآءِ وَٱلۡأَرۡضِ إِنَّهُۥ لَحَقࣱّ مِّثۡلَ مَآ أَنَّكُمۡ تَنطِقُونَ
Клянуся Господом неба й землі, що це — така ж істина, як і те, що ви наділені мовою
Ayah 23هَلۡ أَتَىٰكَ حَدِيثُ ضَيۡفِ إِبۡرَٰهِيمَ ٱلۡمُكۡرَمِينَ
Чи дійшла до тебе розповідь про шляхетних гостей Ібрагіма
Ayah 24إِذۡ دَخَلُواْ عَلَيۡهِ فَقَالُواْ سَلَٰمࣰ اۖ قَالَ سَلَٰمࣱ قَوۡمࣱ مُّنكَرُونَ
Коли вони увійшли до нього й сказали: «Мир!» Він відповів: «Мир і вам, люди незнайомі!»
Ayah 25فَرَاغَ إِلَىٰٓ أَهۡلِهِۦ فَجَآءَ بِعِجۡلࣲ سَمِينࣲ
Він вийшов до своєї родини та приніс жирне теля
Ayah 26فَقَرَّبَهُۥٓ إِلَيۡهِمۡ قَالَ أَلَا تَأۡكُلُونَ
Подавши його, він запитав: «Чи не скуштуєте?»
Ayah 27فَأَوۡجَسَ مِنۡهُمۡ خِيفَةࣰۖ قَالُواْ لَا تَخَفۡۖ وَبَشَّرُوهُ بِغُلَٰمٍ عَلِيمࣲ
І злякався їх. Вони сказали: «Не бійся!» — та й сповістили йому добру звістку про розумного хлопчика
Ayah 28فَأَقۡبَلَتِ ٱمۡرَأَتُهُۥ فِي صَرَّةࣲ فَصَكَّتۡ وَجۡهَهَا وَقَالَتۡ عَجُوزٌ عَقِيمࣱ
Його дружина заголосила та почала бити себе по обличчю. І вона вигукнула: «Я ж стара, безплідна!»
Ayah 29قَالُواْ كَذَٰلِكِ قَالَ رَبُّكِۖ إِنَّهُۥ هُوَ ٱلۡحَكِيمُ ٱلۡعَلِيمُ
Вони відповіли: «Так сказав Господь твій. Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий!»
Ayah 30۞قَالَ فَمَا خَطۡبُكُمۡ أَيُّهَا ٱلۡمُرۡسَلُونَ
[Ібрагім] запитав: «Чого ж ви хотіли, о посланці?»
Ayah 31قَالُوٓاْ إِنَّآ أُرۡسِلۡنَآ إِلَىٰ قَوۡمࣲ مُّجۡرِمِينَ
«Нас відіслано до грішників
Ayah 32لِنُرۡسِلَ عَلَيۡهِمۡ حِجَارَةࣰ مِّن طِينࣲ
Щоб Ми наслали на них каміння із глини
Ayah 33مُّسَوَّمَةً عِندَ رَبِّكَ لِلۡمُسۡرِفِينَ
призначене Господом твоїм для злочинців»
Ayah 34فَأَخۡرَجۡنَا مَن كَانَ فِيهَا مِنَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ
Ми вивели звідти віруючих, які були там
Ayah 35فَمَا وَجَدۡنَا فِيهَا غَيۡرَ بَيۡتࣲ مِّنَ ٱلۡمُسۡلِمِينَ
і знайшли Ми там лише один будинок із відданими [Аллагу]
Ayah 36وَتَرَكۡنَا فِيهَآ ءَايَةࣰ لِّلَّذِينَ يَخَافُونَ ٱلۡعَذَابَ ٱلۡأَلِيمَ
І залишили Ми там знамення для тих, які мають страх перед болісною карою
Ayah 37وَفِي مُوسَىٰٓ إِذۡ أَرۡسَلۡنَٰهُ إِلَىٰ فِرۡعَوۡنَ بِسُلۡطَٰنࣲ مُّبِينࣲ
Ось Ми відіслали Мусу із ясним доказом до Фірауна
Ayah 38فَتَوَلَّىٰ بِرُكۡنِهِۦ وَقَالَ سَٰحِرٌ أَوۡ مَجۡنُونࣱ
Але, спираючись на свою силу, той відвернувся і сказав: «Чаклун або й божевільний!»
Ayah 39فَأَخَذۡنَٰهُ وَجُنُودَهُۥ فَنَبَذۡنَٰهُمۡ فِي ٱلۡيَمِّ وَهُوَ مُلِيمࣱ
Тож Ми схопили його разом із військами та кинули в море! Гідний осуду ж він
Ayah 40وَفِي عَادٍ إِذۡ أَرۡسَلۡنَا عَلَيۡهِمُ ٱلرِّيحَ ٱلۡعَقِيمَ
Ось Ми відіслали проти адитів буремний вітер
Ayah 41مَا تَذَرُ مِن شَيۡءٍ أَتَتۡ عَلَيۡهِ إِلَّا جَعَلَتۡهُ كَٱلرَّمِيمِ
який не залишав після себе жодної речі, крім згарища
Ayah 42وَفِي ثَمُودَ إِذۡ قِيلَ لَهُمۡ تَمَتَّعُواْ حَتَّىٰ حِينࣲ
Було сказано самудитам: «Насолоджуйтесь благами до певного часу!»
Ayah 43فَعَتَوۡاْ عَنۡ أَمۡرِ رَبِّهِمۡ فَأَخَذَتۡهُمُ ٱلصَّٰعِقَةُ وَهُمۡ يَنظُرُونَ
Вони не послухалися наказу Господа їхнього. Тож вразила їх блискавка і бачили вони це
Ayah 44فَمَا ٱسۡتَطَٰعُواْ مِن قِيَامࣲ وَمَا كَانُواْ مُنتَصِرِينَ
Вони навіть не змогли піднятися і ніхто не допоміг їм
Ayah 45وَقَوۡمَ نُوحࣲ مِّن قَبۡلُۖ إِنَّهُمۡ كَانُواْ قَوۡمࣰ ا فَٰسِقِينَ
А ще раніше [Ми знищили] народ Нуха — вони були нечестивими людьми
Ayah 46وَٱلسَّمَآءَ بَنَيۡنَٰهَا بِأَيۡيْدࣲ وَإِنَّا لَمُوسِعُونَ
Могутністю Нашою Ми створили небо; воістину, Ми — розширюємо
Ayah 47وَٱلۡأَرۡضَ فَرَشۡنَٰهَا فَنِعۡمَ ٱلۡمَٰهِدُونَ
І Ми розрівняли землю. Як же чудово розстеляємо Ми
Ayah 48وَمِن كُلِّ شَيۡءٍ خَلَقۡنَا زَوۡجَيۡنِ لَعَلَّكُمۡ تَذَكَّرُونَ
Із кожної речі Ми створили пару, можливо, схаменетеся ви
Ayah 49فَفِرُّوٓاْ إِلَى ٱللَّهِۖ إِنِّي لَكُم مِّنۡهُ نَذِيرࣱ مُّبِينࣱ
Поспішайте ж до Аллага! Воістину, я несу від Нього до вас ясну пересторогу
Ayah 50وَلَا تَجۡعَلُواْ مَعَ ٱللَّهِ إِلَٰهًا ءَاخَرَۖ إِنِّي لَكُم مِّنۡهُ نَذِيرࣱ مُّبِينࣱ
І не робіть нарівні з Аллагом іншого бога! Воістину, я несу від Нього до вас ясну пересторогу
Ayah 51كَذَٰلِكَ مَآ أَتَى ٱلَّذِينَ مِن قَبۡلِهِم مِّن رَّسُولٍ إِلَّا قَالُواْ سَاحِرٌ أَوۡ مَجۡنُونٌ
Так само й ті, які жили раніше, говорили посланцям, які приходили до них: «Чаклун або ж божевільний!»
Ayah 52أَتَوَاصَوۡاْ بِهِۦۚ بَلۡ هُمۡ قَوۡمࣱ طَاغُونَ
Невже вони заповіли це одне одному? Ні, бо вони люди, які порушують
Ayah 53فَتَوَلَّ عَنۡهُمۡ فَمَآ أَنتَ بِمَلُومࣲ
Відвернися від них, і тобі не будуть докоряти
Ayah 54وَذَكِّرۡ فَإِنَّ ٱلذِّكۡرَىٰ تَنفَعُ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ
І нагадуй, бо ж нагадування приносить користь віруючим
Ayah 55وَمَا خَلَقۡتُ ٱلۡجِنَّ وَٱلۡإِنسَ إِلَّا لِيَعۡبُدُونِ
Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені
Ayah 56مَآ أُرِيدُ مِنۡهُم مِّن رِّزۡقࣲ وَمَآ أُرِيدُ أَن يُطۡعِمُونِ
Я не бажаю від них наділу та не потребую, щоб вони годували Мене
Ayah 57إِنَّ ٱللَّهَ هُوَ ٱلرَّزَّاقُ ذُو ٱلۡقُوَّةِ ٱلۡمَتِينُ
Воістину, Аллаг — Наділяючий, Володар Могутності
Ayah 58فَإِنَّ لِلَّذِينَ ظَلَمُواْ ذَنُوبࣰ ا مِّثۡلَ ذَنُوبِ أَصۡحَٰبِهِمۡ فَلَا يَسۡتَعۡجِلُونِ
Воістину, тим, які вчиняли несправедливо — така ж доля покарання, як і для подібних їм
Ayah 59فَوَيۡلࣱ لِّلَّذِينَ كَفَرُواْ مِن يَوۡمِهِمُ ٱلَّذِي يُوعَدُونَ
Горе ж невіруючим від того Дня, який обіцяно їм
Ayah 60